Сховані ризики в ЗЕД-контрактах: як убезпечити міжнародні угоди
Укладення міжнародних угод відкриває для компаній нові ринки та перспективи. Проте кожен зовнішньоекономічний контракт може приховувати пастки, що здатні звести всі вигоди нанівець. Юридичні прогалини, фінансові умови з «дрібним текстом» наприкінці сторінки, шахрайські схеми – все це реальні загрози, які слід передбачити ще до підписання документів.
Що потрібно знати про ЗЕД-контракт
ЗЕД-контракт – це угода між компаніями з різних країн, яка визначає умови постачання товарів чи послуг, порядок розрахунків і відповідальність сторін. Він формує основу міжнародної співпраці, і будь-які неточності у тексті здатні призвести до блокування угоди, фінансових втрат або складних спорів.
Особливість таких контрактів у тому, що вони регулюються не лише українським правом, а й міжнародними нормами. Тут виникають ключові відмінності:
- у деяких країнах угода може підтверджуватися навіть електронним листуванням, тоді як в Україні вимагається письмова форма;
- більшість міжнародних контрактів передбачає іноземну юрисдикцію чи арбітраж, а не національний суд;
- положення про форс-мажор часто тлумачаться по-різному.
Додатковий виклик для бізнесу – санкційні та торговельні обмеження. Партнер, який сьогодні здається надійним, завтра може опинитися у санкційних списках (OFAC, ЄС, ООН), що унеможливить виконання угоди. Щоб уникнути подібних ситуацій, до контракту варто включити положення про можливість його розірвання у разі запровадження санкцій щодо однієї зі сторін. Також важливо одразу узгодити застосовуване право, чітко визначити юрисдикцію для вирішення спорів та перевірити контрагентів на відповідність міжнародним вимогам. Це знизить ризики та зробить співпрацю прогнозованішою.
Основні приховані ризики
Міжнародні угоди часто виглядають привабливо, але «слабкі місця» у контракті можуть звести очікування нанівець. Найчастіше проблеми виникають у цих чотирьох площинах:
- Юридичні – нечіткі формулювання дають простір для різного трактування, а розмиті положення про форс-мажор дозволяють уникати виконання зобов’язань.
- Фінансові – приховані платежі, банківські комісії чи різкі валютні коливання здатні суттєво збільшити витрати компанії.
- Логістичні – нечітко визначені строки постачання та відсутність страхування вантажів можуть призвести до критичних затримок і, як наслідок, збитків.
- Податково-митні – подвійне оподаткування або неправильно зазначені коди товарів блокують постачання та створюють додаткові фінансові навантаження.
Усі ці ризики об’єднує спільна риса: вони проявляються вже на етапі фактичного виконання договору, коли можливості виправити ситуацію обмежені. Відповідно, ці помилки обходяться бізнесу значно дорожче. Саме тому ключ до безпеки – передбачити їх заздалегідь, ще до підписання контракту.
Поширені шахрайські схеми
У міжнародній торгівлі шахраї діють різними способами, але найбільш небезпечними залишаються дві схеми.
- Фіктивні компанії. Партнер пропонує вигідні умови, отримує передоплату й зникає. Часто такі «контрагенти» підробляють документи або маскуються під відомі бренди.
- Маніпуляції з оплатою. Вимога 100% передоплати без гарантій або, навпаки, відстрочка платежу з подальшим ухиленням від розрахунків.
- Офшорні юрисдикції. Компанії, зареєстровані в офшорах, можуть швидко змінювати власників або ліквідовуватися, що фактично унеможливлює притягнення їх до відповідальності.
Усі ці схеми мають спільну мету – отримати вигоду, залишивши партнера без оплати чи товару. Перевірка контрагента, оцінка структури власності та використання фінансових гарантій – найпростіші, але найефективніші способи убезпечити угоду.
Як убезпечити угоди
Щоб мінімізувати ризики, важливо ще до підписання контракту закласти у нього кілька базових механізмів безпеки:
- Перевірка контрагента. Не обмежуйтеся лише копіями установчих документів. Варто переглянути у публічних джерелах фінансову звітність, судові справи, наявність боргів, а також репутацію компанії на ринку.
- Юридичний аудит. Контракт має бути написаний без двозначних формулювань. Чітко вказується предмет угоди, строки виконання, обсяг постачання, умови розірвання. Це дасть змогу уникнути різного трактування та маніпуляцій.
- Відповідальність сторін. Загальні фрази на кшталт «відповідно до законодавства» не працюють. Потрібно конкретизувати розмір штрафів, порядок компенсацій, строки відшкодування тощо.
- Юрисдикція й арбітраж. Визначте заздалегідь, у якій країні та за якими правилами вирішуватимуться спори. Часто безпечніше погодитися на міжнародний арбітраж у нейтральній юрисдикції, ніж залишати цей пункт «на потім».
- Фінансові гарантії. Акредитиви, банківські гарантії чи страхування угоди – це практичні інструменти, які захищають обидві сторони від ризику неплатежів або невиконання зобов’язань.
Якщо ці елементи прописані у договорі, співпраця з іноземним партнером набуває іншої якості. Такий контракт не буде джерелом невизначеності, навпаки, він стає інструментом прогнозованого й захищеного ведення бізнесу.
У міжнародних угодах не буває дрібниць: навіть одне нечітке формулювання може коштувати компанії репутації та грошей. Зусилля, вкладені в якісну перевірку контракту, забезпечать спокійну роботу та захистять ваш бізнес від непередбачуваних ризиків.
Блоги 
