На думку фіскалів, після квитанції № 2 про прийняття декларації платника може бути направлено повідомлення про відмову в прийомі декларації із зазначенням причин цієї відмови (ЗІР 129.03). В такому випадку, отримавши відмову, платник має право:
- переподати декларацію (якщо граничні строки подання минули - зі сплатою штрафу). При цьому повторну декларацію подають з відміткою «Звітна», оскільки відмовній декларації присвоюють ознаку документа «Вважається неподаним», або
- оскаржити відмовне рішення.
Що в нормативці. Перед прийомом (т. б. ще до відправки другої квитанції) документ, що надійшов, повинен пройти попередню перевірку на наявність і коректність відображених в ній обов'язкових реквізитів. І якщо перевірка пройдена і звітність прийнята (отримана друга квитанція), в подальшому у контролерів відсутні підстави, щоб не визнавати її. Однак податківці, як бачимо, трактують норми ПКУ по-своєму.
Що кажуть суди. Суди, на щастя, стоять на боці платників і звертають увагу на те, що:
- направляючи повідомлення про неприйняття декларації після квитанції № 2, контролюючий орган діяв всупереч положенням ст. 48, 49 ПКУ. Оскільки квитанція № 2 фактично підтверджує відповідність поданої звітності вимогам пп. 48.3, 48.4 ПКУ та повторна перевірка податкової звітності після її прийому на відповідність таким вимогам податковим законодавством не передбачена;
- саме друга квитанція в розумінні п. 49.11 ПКУ є тим документом, яким податковий орган повідомляє про прийом або відмову в прийомі декларації і повідомляє про причини цієї відмови;
- під час прийому декларації контролери згідно п. 49.8 ПКУ зобов'язані перевірити наявність і достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів з пп. 48.3, 48.4 ПКУ. І раз були отримані квитанція № 1 з квитанцією № 2 про прийняття декларації, то це означає, що в момент перевірки причини для неприйняття-невизнання декларації були відсутні. Інакше платнику податків слід направити квитанцію № 2 про неприйняття декларації (стаття «Не прийняли декларацію після квитанції № 2»).
За загальним правилом у разі застосування РРО обов'язково повинен бути і POS-термінал. Із цього загального правила є всього три винятки, які перераховані в п. 2 постанови КМУ від 29.09.2010 р № 878. А якщо використовується програмний РРО (ПРРО)? Логічно стверджувати, що в разі застосування ПРРО обов'язково повинен бути і POS-термінал (стаття «РРО / ПРРО & POS-термінал»).
Чи є доходом єдиноподатника, що здає приміщення в оренду, компенсація вартості комунальних послуг, яку він отримав від орендаря? Як в договорі оренди краще прописати порядок такої компенсації? Чим загрожує єдиноподатнику групи 2 отримання компенсації, якщо воно не передбачене договором оренди? Розберемося (стаття «Компенсація комунальних платежів єдиноподатнику при оренді»).
Залишилися питання по 35 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!
Сергій Томашпольский, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".