Групою депутатів від партії "Слуга народу" внесено проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо створення умов для розвитку фізичних осіб - підприємців та підвищення прозорості їх діяльності" (реєстр. № 5866).
Автори законопроєкту нагадують, що для детінізації окремих сфер економіки до Податкового кодексу України були внесені ряд змін, які передбачають обов'язок застосування фізичними особами – підприємцями реєстраторів розрахункових операцій.
Так, з 2017 року РРО незалежно від обсягів доходу повинні застосовувати підприємці, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, з 2019 року – продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, а з 2021 року - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння.
Проте, очікуваних результатів з детінізації цих сфер економічної діяльності, легалізації такої діяльності, збільшення зайнятості та доходів бюджету не відбулося. Навпаки, зросла кількість перевірок податкових органів, збільшилися витрати на обслуговування касових апаратів у легального бізнесу, скоротилася кількість платників єдиного податку, а тіньова частина бізнесу не легалізувалася через збільшення адміністративного тиску та необґрунтовані штрафи.
Таким чином, розширення сфер економічної діяльності з обов'язковим використанням реєстраторів розрахункових операцій без кардинальних ліберальних змін системи їх застосування є неефективним.
Незважаючи на це, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" від 20 вересня 2019 року №129-IX (з наступними змінами) з 2022 року запроваджується тотальне обов'язкове використання РРО для всіх видів економічної діяльності, скасовується граничний розмір доходу, до досягнення якого ФОП має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій.
Автори законопроєкту вважають, що наслідком тотальної фіскалізації без зміни системи адміністрування буде збільшення тінізації економіки, скорочення офіційної зайнятості населення та скорочення доходів бюджетів всіх рівнів та Пенсійного фонду України.
Депутати дішли висновку, що критерії застосування РРО повинні базуватися на величині вартості реалізованих товарів (наданих послуг), а контролюючому органу необхідно надати доступ до інформації про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання, що дозволить налагодити контроль за повнотою нарахування та сплати податків без застосування РРО.
Крім цього, скасування з 1 січня 2021 року Книги обліку доходів для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, та запровадження для них ведення обліку у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів, без встановлення типової форми обліку доходів для окремих категорій платників, матиме наслідком втрату діючої системи контролю отримання ними доходів, особливо при продажу товарів з великою вартістю.
Тому, на думку депутатів, існує об’єктивна необхідність встановлення диференційованих вимог до системи ведення обліку доходів платниками єдиного податку.
Законопроєкт № 5866 передбачає:
1. Виключення всіх положень, пов'язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування РРО при продажу окремих товарів;
2. Відновлення права ФОП - платників єдиного податку першої - четвертої груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати РРО у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної зарплати (у 2021 році – 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру – за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків;
При цьому, платники єдиного податку, які використовують РРО, отримають право припинити його застосуваня у разі відповідності умовам для його незастосування. Для цього потрібно буде у податковій декларації зазначити інформацію про відповідність таким умовам та незастосування РРО.
3. Встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для другої та третьої груп платників єдиного податку в залежності від кількості осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових відносинах (300 розмірів мінімальної заробітної плати за одного найманого працівника);
4. Встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена), що унормує застосування спрощеної системи оподаткування виключно у сфері малого підприємництва;
5. Унормування обліку доходів ФОП - платниками єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, – у разі здійснення розрахункових операцій у безготівковій формі облік доходів ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, при використанні готівкової форми розрахунків – облік доходів ведеться помісячно за типовою формою, а у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати – облік доходів ведеться за типовою формою за підсумками робочого дня з відображенням кожної операції з продажу таких товарів (наданих послуг);
6. Надання права контролюючому органу на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів.
У разі прийняття, цей закон набере чинності з 1 січня 2022 року.