Ситуація. За одним страховим випадком є одразу кілька лікарняних: як їх оплачувати, чекати, доки у всіх з'явиться статус «Готовий до сплати (видань)»? Чи не чекати, а оплачувати їх «по мірі готовності»? А якщо працівник, який був на лікарняному, звільняється, а його лікарняний ще не готовий до сплати (видань)? Розбираємось.
Ситуація, коли з одного страхового випадку видають кілька е-лікарняних (по 2, 3, 5 днів), зараз стандартна. Як оплачувати такі лікарняні?
Як ви вже напевно знаєте, за загальним правилом з 1 жовтня електронний листок непрацездатності вважається виданим через 7 календарних днів після дати його закриття (крім е-лікарняного по вагітності та пологах — він вважається виданим через 7 днів після його відкриття). На цей час лікарняний має набути статусу «Готовий до сплати (видань)».
Після закінчення цього терміну його потрібно брати в роботу, не чекаючи, доки будуть готові інші листки непрацездатності з цього ж страхового випадку.
Можна, звичайно, почекати і готовності інших лікарняних з одного страхового випадку. Але ліміт часу на очікування визначається фактично 10-денним терміном (з моменту, коли е-лікарняний вважається виданим). Оскільки комісії (уповноваженому) із соцстрахування відведено саме 10 календарних днів з дати видачі е-лікарняного на призначення допомоги (відмова у призначенні) застрахованій особі.
Як бути, якщо працівник звільняється раніше, ніж його електронний лікарняний лист вважатиметься виданим / отримає статус «Готовий до сплати (видань)»?
Оскільки в даному випадку е-лікарняний буде вважатися виданим вже після дати звільнення, то і приступити до процедури оплати періоду тимчасової непрацездатності роботодавець зможе не раніше цієї дати (не раніше дати, коли е-лікарняний буде вважатися виданим). Норма про необхідність виплати у день звільнення всіх належних працівникові сум у цьому разі не порушується. Адже на день звільнення роботодавець ще не має підстав для нарахування та виплати лікарняних. А як тільки лікарняний лист стане виданим/отримає статус «Готовий до сплати (видань)», роботодавець (вже, виходить, колишній) зобов'язаний буде нарахувати та виплатити колишньому працівникові лікарняні у встановлений термін.
Дні хвороби з перших п'яти, які припали на якийсь час до звільнення, оплачуються за рахунок роботодавця. З шостого дня хвороби до відновлення працездатності — за рахунок ФСС.
Нагадаємо, що сума лікарняних, нарахована колишньому працівникові (після його звільнення), не є базою нарахування ЄСВ. Бо це виплати за невідпрацьований час, які нараховані вже після припинення трудових відносин.
А ось ПДФО та військовий збір утримуються із суми лікарняних у загальному порядку у складі інших оподатковуваних доходів (п.п. 164.2.20 ПКУ) (стаття "«Маленькі, але по три...», або Питання оплати е-лікарняних").
Багато хто вже «відстрілявся» щодо актуалізації відомостей про своїх бенефіціарів. І … замислюються про наступний етап: щорічне підтвердження відомостей щодо них. Відколи старт? Як визначити період подання документів на своє підприємство? Які документи подавати? Давайте все це зараз і з'ясуємо (стаття «Щорічне підтвердження даних про бенефіціарів: коли стартуємо?»).
Запитання. Чи потрібно включати дохід для цілей розрахунку єдиного податку отримані від замовника за рішенням суду: (1) компенсації судових витрат та (2) штрафи (3% річних та інфляційних)? Чи можна керуватися визначенням доходу з ПП(С)БО 15 при визначенні того, що включати/не включати до одноподаткового доходу? (Стаття «Нестандартні доходи єдиноподатника-юрособи»).
Залишилися питання по 45 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!
Сергій Томашпольский, головний редактор журнала "Бухгалтер 911".