Питання відсутності дієвої відповідальності працівників податкових органів було і досі залишається актуальним. Здійснюючи господарську діяльність, платники податків неминуче стикаються з перевірками та іншими способами податкового контролю. Проте, не завжди дії посадових осіб контролюючих органів здійснюються в межах правового поля.
Зазвичай у акті будь-якої перевірки зазначаються порушення вимог податкового законодавства через доведені плани донарахувань або свідоме викривлене трактування інспекторами норми законодавства, чим створюється тиск на платника з наступним оскарження таких рішень до суду.
На сьогодні переважна більшість таких донарахувань податків і зборів, що оскаржується до суду, в апеляційній інстанції скасовується.
Незважаючи на наявність у ПКУ встановленої відповідальності посадових (службових) осіб ДПС за прийняття неправомірних рішень (можливий штраф до 1 мінімальної зарплати), практика свідчить про продовження прийняття неправомірних податкових повідомлень рішень, які є елементами тиску на бізнес.
Для вирішення цього питання необхідно посилювати персональну відповідальність посадових осіб контролюючих органів. З цією метою у Верховній Раді зареєстровано проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів, прискорення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та запровадження додаткових механізмів компенсації вартості відчуженого майна у період воєнного стану2 (реєстр. № 7591).
Законопроєктом пропонується:
- посилити персональну відповідальність податкового інспектора та його безпосереднього керівника за систематичне (три та більше разів протягом останніх дванадцяти місяців) скасування за рішенням суду неправомірних податкових повідомлень-рішень, які прийняті такими особами, шляхом звільнення таких осіб з роботи в контролюючому органі без права роботи протягом трьох років у будь-якому контролюючому органі;
- скоротити термін проведення камеральних податкових перевірок податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди червень, липень 2022 року до 30 днів та завершити їх проведення не пізніше 20 вересня 2022 року;
- скоротити у період воєнного стану термін проведення документальних позапланових перевірок при бюджетному відшкодуванні ПДВ (у разі необхідності їх проведення) з 60 днів до 30 днів;
- встановити, що у період воєнного стану документальні позапланові перевірки проводяться лише з підстав припинення суб’єктів господарювання та бюджетного відшкодування ПДВ;
- визначати вартість примусово відчуженого майна (за вимогою власника майна) у сумі його первісної вартості, зазначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
- доповнити механізм отримання компенсації за примусово відчужене майно для колишніх власників шляхом зменшення податкових зобов'язань із загальнодержавних податків і зборів або шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики на суму вартості відчуженого майна;
- заборонити вивозити примусово відчужене майно за межі митної території України.
Крім того, враховуючи важливість в умовах правового режиму воєнного стану доступу платників податків до електронного кабінету та електронних сервісів ДПС, законопроєктом пропонується відновити звичайний графік роботи електронного кабінету відповідно до вимог ПКУ (24 години кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.
Прийняття проєкту сприятиме зменшенню неправомірних рішень контролюючих органів, прискоренню отримання бюджетного відшкодування ПДВ, розширенню механізмів компенсації вартості відчуженого у період воєнного стану майна та підвищенню фінансової стійкості підприємств.