Автор: Амброзяк Наталя, юрист.
У питаннях реальності операцій первинка — один з основних аргументів. Платники саме за допомогою неї відбиваються від претензій фіскалів, доводять, що операція дійсно відбулася. У цій статті поговоримо про те, які наслідки можуть чекати на госпсуб’єкта, якщо податківці визнають операцію нереальною. Також розберемося: якщо є уся необхідна первинка, то чи достатньо тільки її для того, щоб сказати: «Операція реальна!»
Реальність операції: що це?
У законодавстві ви навряд знайдете визначення реальності операції. Цю доктрину сформували податківці та, відповідно, суди. Однак реальність не можна назвати якоюсь вигадкою, яка виходить за межі правового поля. Усе тому, що вимога до операції — бути реальною — витікає все ж таки із нормативки, хоч і не так явно та в лоба.
Звісно, є принцип презумпції добросовісності платника. Він означає, що першочергово дії платника є економічно виправданими, а бухгалтерська і податкова звітність — достовірними. І це цілком дає право на отримання податкової вигоди.
Але
обов’язковою ознакою будь-якої операції є фактичний рух активів та/або реальні зміни майнового стану платника
Так, це не обов’язково отримання прибутку. Оскільки підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик. Тим не менш ціль операції — це все ж таки не тільки одержання податкової вигоди.