Влада планує посилити відповідальність роботодавців за затримку у виплаті зарплати

20.07.23

Порушення гарантованого статтею 43 Конституції України права працівників на своєчасне одержання винагороди за працю та, як наслідок, наявність заборгованості з виплати заробітної плати, залишається однією з найгостріших соціально-трудових проблем України протягом усього періоду її незалежності.

Внаслідок завданого російською агресією величезного удару економіці України чимало підприємств були змушені припинити або скоротити свою діяльність, що призводить до подальшого порушення строків виплати заробітної плати та не сприяє виплаті працівникам раніше утвореної зарплатної заборгованості, отже генерує її зростання.

Зокрема, через зниження обсягів платежів за спожиті комунальні послуги поглиблюється проблема із невиплатою заробітної плати працівникам комунальних підприємств. Також, потребує врегулювання проблема своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та об’єктів критичної інфраструктури, які знаходяться на території тимчасової окупації або у зоні бойових дій та продовжують виконання трудових обов’язків у рамках українського законодавства.

Для вирішення зазначеної проблеми, народними депутатами зареєстровано проєкт закону № 9510, яким пропонується:

- зобов’язати роботодавця, у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки НБУ у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;

- надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів;

- розширити підстави для видання судових наказів, зокрема у разі, якщо заявлено вимогу не лише про стягнення заборгованої заробітної плати, а також нарахованої на день виплати суми компенсації втрати частини заробітної плати та пені у зв’язку з порушенням строків її виплати;

- закладення законодавчих підстав для створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця, як це передбачено ст. 25 Європейської соціальної хартії (переглянутої), частиною ІІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця та Директивою 2008/94/ЄC про захист працівників у разі банкрутства працедавця;

- виплата працівнику компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разізвільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року;

- включення до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування періоду, за який виплачено вищезазначену компенсацію заробітної плати, як періоду, за який сплачено єдиний внесок із виплаченої суми компенсації заробітної плати, та врахування такого періоду при обчисленні страхового стажу для призначення пенсій та страхових допомог за рахунок коштів соціального страхування.

Законопроєктом передбачається виплата працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця лише для боргів, заявлених в господарському процесі щодо роботодавця, день відкриття провадження у справі про банкрутство якого настав не раніше дня набрання чинності запропонованим законом.

Зараз документ знаходиться на розгляді Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, голова якого, Галина Третьякова, виступає одним з авторів цього законопроєкту.