Дуже багато шуму вже наробив урядовий законопроєкт про реєстр банківських рахунків та сейфів.
Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив текст цього документу. Він вважає, що цей проєкт у такому вигляді, як є, навряд чи буде зареєстрований.
Пояснюється це тим, що Кабмін спробував одним проєктом змінити одразу 10 законів і 5 кодексів — включаючи КУпАП і КК. Але змінювати кодекси через законопроєкти, які мають іншу основну мету, — заборонено. Це базове правило законодавчої техніки. Зміни до цих кодексів вносяться лише окремими законами.
Як може бути рішення? Відкликати, розділити, подати заново — окремо двома частинами, розділивши головні комітети між податковим і правоохоронним.
Тепер про набрання чинності основних змін, через які весь «шум».
Створення та функціонування реєстрів рахунків, сейфів фізичних осіб, реєстрів кінцевих бенефіціарних власників трастів заплановано не пізніше 1 липня 2027 року. Це відповідає нашим зобовʼязанням у межах Ukraine Facility, а також Директиві ЄС.
Із цікавого: ні Директива, ні Ukraine Facility не зобовʼязують нас (чи інші країни-члени) обирати адміністратором цих реєстрів саме податкову. Таке бачення висловив Кабмін. Теоретично, це може бути Фінмон — і це цілком може стати обʼєктом дискусій у парламенті до другого читання.
Із негативного: незрозуміло, чому Мінфін вирішив розширити свої повноваження цим законом.
І ще один момент: у пояснювальних документах Кабмін зазначив, що фінансування створення реєстрів здійснюватиметься за рахунок ДПС — у межах їхніх поточних видатків. Але в бюджеті ці витрати не передбачені. Тобто де-факто — грошей нема, а вони будуть потрібні.
Нагадуємо, затверджена Кабміном версія законопроєкту передбачає:
► створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, де ДПС є держателем та адміністратором цього реєстру, відомостей, які вносяться до нього, переліку субʼєктів, які надсилатимуть до ДПС інформацію про рахунки та індивідуальні банківські сейфи фізичних осіб, переліку користувачів, які користуються інформацією цього реєстру у порядку спеціального доступу та/або електронної інформаційної взаємодії між електронними реєстрами;
► створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень, де ДПС є держателем та адміністратором цього реєстру, відомостей, які вносяться до нього, переліку осіб, які надсилатимуть до ДПС інформацію про кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень, переліку користувачів, які мають спеціальний доступ до цього реєстру, а також запровадження механізму верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень;
► введення поняття викривача у сфері запобігання та протидії та затвердження його правового статусу; встановлення обовʼязку для Національного банку, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей направляти до ДІС повідомлення про відкриття та/або закриття рахунків / електронних гаманців фізичних осіб, укладення або припинення договору про надання індивідуального банківського сейфа, надання права на безоплатну вторинну правничу допомогу викривачам, у звʼязку з повідомленням ними інформації про порушення у сфері запобігання та протидії, а також інших прав та гарантій захисту викривачів, а також встановлення заборони на розкриття інформації про викривача, його близьких осіб;
► удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та удосконалення застосування режиму санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності юридичної особи;
► розширення переліку спеціально визначених субʼєктів первинного фінансового моніторингу довірчими власниками трасту або іншого подібного правового утворення, які є резидентами України, а також визначення, що державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії за такими субʼєктами здійснюється Мінʼюстом;
► встановлення необхідності затвердження вищим органом управління субʼєкта первинного фінансового моніторингу правил фінансового моніторингу, програм проведення первинного фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
► впровадження ефективних, стримуючих та пропорційних санкцій за порушення субʼєктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, які відповідають вимогам стандартів FATF та Директивам ЄС про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму.