Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко в інтерв’ю виданню "Економічна правда" розповів про реформу ДПС, "скрутки" та доступ до банківської таємниці.
— Одним з першочергових заходів, який передбачає "Національна стратегія доходів", є проведення реформи Державної податкової служби. Ви очолюєте цей орган майже чотири місяці. Чи почалася ця реформа?
— Почалася. Ми виконуємо взяті зобов'язання перед нашими міжнародними партнерами, зокрема МВФ. Щодо цього зауважень до нас немає. 5-6 червня відбудеться скринінг у межах інтеграції України з ЄС. Будемо доповідати Єврокомісії про виконання взятих зобов'язань у частині реформи податкової.
— Які кроки передбачає реформа?
— Кадрова робота, навчання співробітників, внутрішня боротьба з корупцією. Стратегією доходів передбачена робота з підвищення рівня добровільної сплати податків. Ми повинні затвердити і запустити процес управління податковими ризиками – коли підприємства потрапляють у план перевірок на підставі автоматично виявлених ризиків, скласти та перевірити критерії цієї ризиковості.
— Мета реформи податкової – повернути довіру до роботи цього органу…
— Я скажу так: довіри до податкової дуже мало. Я всім своїм співробітникам кажу, що, очоливши податкову, я відразу став ворогом для бізнесу та платників податків. Стратегічна мета реформи ДПС – повернення довіри. Проблема в тому, що кожен бізнес хоче більше заробляти і менше платити. Але в нас така робота: збирати податки. Наше завдання – наповнення держбюджету, особливо під час війни.
ДПС намагається бути прозорою і відкритою. Разом з директорами департаментів проводимо зустрічі з бізнесом, намагаємося налагодити спілкування. Раніше як було? Підприємство, наприклад, віднесли до ризикових, проте ніхто не може пояснити, у чому була причина. Зараз ми створили консультаційні центри. Намагаюся змусити працівників ДПС дзвонити та пояснювати підприємствам, у чому була причина такого рішення. Раніше такого спілкування не було.
Ми покращили якість комунікації. Це підтверджується тим, що ми зменшили кількість заблокованих податкових накладних: наразі це 0,37%. 2024 рік податкова закінчила також із, здавалось би, непоганим показником – 0,76%, але при цьому блокувалися накладні 15% суб'єктів господарювання – кожен шостий суб'єкт.
— Зараз накладні якої кількості суб'єктів блокуються?
— Ми зменшили цей показник у два-три рази. СМКОР (система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків – ЕП) працює автоматично та не бачить причинно-наслідкових зв'язків. Разом з Мінфіном працюємо над тим, аби її удосконалити.
Ми прийняли від виробників товарів та надавачів послуг уточнюючі таблиці даних для безумовної реєстрації податкових накладних. Раніше компаніям доводилося подавати великий перелік додаткових документів. Ми його суттєво скоротили.
Я бачу, як можна зменшити частку заблокованих накладних до 0,2%. Ми подали пропозиції Мінфіну, спільно працювали і розробили пропозиції до постанови, яка регулює роботу СМКОР. Зокрема, пропонуємо збільшити кількість критеріїв для безумовної реєстрації накладних. Сподіваюся, Кабмін ці зміни підтримає.
Якщо хтось захоче використати ці покращення для ухилення від сплати податків, то ми разом з БЕБ будемо відповідно реагувати.
— Чи правда, що ви приносили міністру фінансів Сергію Марченку план зміни СМКОР, але він його не погодив? Зміни начебто передбачали суттєві спрощення для бізнесу, що зменшило б податкові надходження.
— Ні, це неправда. З міністром переговорили, що ми готуємо зміни, і пояснили які. Він сказав: "Готуйте".
— У вас конструктивні відносини з Марченком?
— Максимально конструктивні, маємо його повну підтримку. Хотів би подякувати йому за довіру, за те, що він з перших днів вірив у мене і в те, що податкова служба буде тільки покращувати свою роботу.
— СМКОР існує для протидії зловживанням, зокрема формуванню "скруток". Який зараз обсяг "скрученого" податкового кредиту? Ви його бачите?
— Бачимо. Система їх самостійно блокує. Також у нас є можливість віднести підприємство до ризикових. Відповідний департамент працює цілодобово, у вихідні дні. Вони, наприклад, блокують тих експортерів, які хочуть вивести зерно без підтвердження його походження, без підтвердження земельного банку.
Фахівці цього департаменту готували зміни (до СМКОР – ЕП), аби витримати "золоту середину". Для білого бізнесу, який працює в межах закону, це покращення. Для тих, хто хоче використати ці зміни для створення "скруток" або роботи в тіні, у нас є дієві заходи, щоб такі компанії блокувати.
Раніше говорили: якщо ми не будемо дуже багато блокувати податкових накладних, то це негативно позначиться на виконанні плану із збору податків. Але я та ДПС своєю роботою довели протилежне. Ми зменшуємо блокування. Ми вивели з ризику 11,4 тисячі суб'єктів. Тим, хто хоче працювати за законом, ми даємо "дорожню карту" кроків, які необхідно зробити для виведення з ризикових.
— Скільки підприємств мають статус ризикових?
— Ця кількість змінюється: сьогодні може бути 13 тисяч, післязавтра – 10 тисяч. Цифра може збільшуватися, якщо підприємства працюють зі "скрутками".
Я не закінчив думку. Ми зменшили кількість заблокованих накладних, але при цьому план із збору податків перевиконується: за три місяці – на 36 мільярдів гривень. Зараз закінчується четвертий місяць і ми вже бачимо, що принесемо додаткові 10 мільярдів до плану. Я хочу тримати цей показник кожен місяць.
— Ваші попередники на цій посаді казали, що у 2021 році обсяг "скруток" щомісяця сягав 2 мільярдів гривень. Зараз ця цифра більша чи менша?
— Я вам точно не скажу. Треба рахувати, долучати Фінмоніторинг, який бачить рахунки і рух коштів по рахунках.
— Повернімося до питання про довіру до податкової. Такий акцент у стратегії доходів зроблений через те, що ДПС мають надати доступ до банківської таємниці. Чи готова податкова отримати такий доступ?
— Недавно була зустріч з МВФ, під час якої порушувалося питання, як ми використовуємо отриману інформацію від інших країн у межах автоматичного податкового обміну (CRS). До цієї системи підключилися 50 країн, відбувається обмін інформацією. Наразі ДПС уже отримує інформацію, яка є банківською таємницею, від інших країн. Ми її використовуємо та надійно зберігаємо.
— Ви говорите про рахунки українців у закордонних банках, а не про рахунки українців в Україні.
— Так, адже є закон. Доступ до банківської таємниці можуть отримати правоохоронні органи шляхом звернення з клопотанням до слідчого судді в рамках кримінального провадження. Якщо такий доступ буде надано нам законом, то виникне питання, у якій системі (програмне забезпечення – ЕП) ми будемо працювати з банківською таємницею. Ще одне питання – зберігання інформації.
Я вважаю, що Державна податкова служба готова до цього. Хоча є різні думки щодо потенційних зловживань, проте такий доступ точно не стосуватиметься тих громадян, які сплачують податки та не порушують закон.
— Ви підтримуєте ідею надання доступу до банківської таємниці податковій?
— Я виконавець закону: буде закон – будемо виконувати, не буде – не будемо.
— Коли вас призначали на посаду, парламент якраз проголосував за закон про перезавантаження Державної митної служби. Він передбачає проведення конкурсу на посаду голови і зараз цей конкурс триває. Триває й конкурс на посаду голови БЕБ. Чому вас призначали без конкурсу?
— Є закон, який на час воєнного стану дозволяє це робити.
— Попри це держава проводить конкурси на посади голів БЕБ і митниці.
— Якщо буде закон або ухвалять відповідне рішення щодо перезавантаження податкової та оголошення конкурсу, то я зроблю все необхідне для запуску та проведення конкурсу. Чи піду я на цей конкурс? Ні, не піду.
— Чому?
— Не люблю конкурси. А можливо, й піду, але сьогодні не бажаю йти.
— Призначення без конкурсу може свідчити, що ви на цій посаді тимчасово?
— Коли я був головою Київської обласної військової адміністрації, то почув таку думку: крісло залишається, а люди змінюються. Для мене це означає, що нічого постійного не буває. Ті люди, які думають, що вони на посаді назавжди, потім отримують урок від життя. У мене таких думок немає.
Я не знаю, скільки буду на цій посаді, тому використовую кожен день для здобуття результатів для країни, для поповнення державного бюджету.
— Зараз вакантна посада генерального прокурора. Вам було б цікаво спробувати себе на цій позиції?
— Без коментарів. Ініціатива щодо цієї посади – за президентом: він подає подання, а парламент голосує.
— Ви працювали в прокуратурі у 2012-2023 роках, а потім майже два роки – головою ОВА. Ви перетиналися з податковими питаннями в роботі?
— Так.
— У якому форматі?
— Зокрема в обласній адміністрації. У Київській області майже 30 тисяч споруд були зруйновані або пошкоджені руками російської армії. Для їх відновлення ми використовували всю допомогу міжнародних донорів, гроші, які виділяв Кабмін на відбудову, а також кошти з обласного бюджету. За кошти обласного бюджету запустили 150 приватних будинків, які були повністю зруйновані.
Ми використовували ці кошти із сплачених податків суб'єктів господарювання, які здійснювали свою діяльність у Київській області. Чим більше вони заплатять податків, тим більше ми можемо допомогти людям, тим більше зможемо здійснити заходів для підтримки військовослужбовців та Збройних Сил.
За перший рік моєї роботи ми виділили понад 600 мільйонів гривень з обласного бюджету на допомогу ЗСУ, військовим частинам, які дислокуються в Київській області. Знайомство і співпраця з податковою почалася саме на цій посаді.
Коли я був прокурором, ми здійснювали процесуальне керівництво кримінальних проваджень, у яких податківці підозрювалися в кримінальних правопорушеннях.
Коли я навчався у військовому ліцеї імені Івана Богуна в Києві, то десь під кінець другого курсу обирав куди вступати і розглядав Національний університет державної податкової служби (наразі – Державний податковий університет – ЕП), їздив до Ірпеня. Але приїхав трішки пізніше, усе було закрите, мені не сказали, які правила вступу, тому вирішив, що це не моє.
— Чи достатньо цього досвіду для того, щоб очолювати ДПС?
— Я одинадцять років працював на різних посадах у прокуратурі. Здійснив процесуальне керівництво в різних складних кримінальних провадженнях і по колишньому президенту України. Був на керівних посадах у прокуратурі…
— Я мав на увазі досвід взаємодії з податковою.
— Я закінчу свою думку. Потім був керівником Бучанської окружної прокуратури. Ще більше досвіду я отримав після деокупації Київської області, коли здійснював керівництво розслідування воєнних злочинів.
Дякуючи президенту, отримав колосальний досвід кризового менеджера в Київській ОВА, тому що ми відповідали за все: дітки отруїлися – відповідали. Світла чи води немає – відповідали. Це цілодобова тяжка робота. Тепер мені довірили цю посаду і я тут також відчуваю себе кризовим менеджером.
— Податки та їх адміністрування – це специфічна вузька сфера. Чи допомагає вам хтось у ній розібратися? Вас хтось консультує?
— Поки ти сам ручками не перебереш всю інформацію, то не вникнеш, хто б не консультував. Консультанти мають свою думку і вона може бути неправильною.
З перших днів я розбирався з кожним начальником департаменту, за кожним напрямком, самостійно все перевіряв. Наприклад, у департаменті оподаткування юридичних осіб намагався зрозуміти, чому деякі компанії отримують відшкодування, а деякі заходять у перевірку. Перевіряв, розбирався з кожним працівником кожного департаменту, з кожною областю і таким чином сам зрозумів специфіку, як усе працює і що треба змінити.
— Одна з перших ваших заяв на посаді: "Ніхто сторонній не впливатиме ні на мене, ні на Державну податкову службу. Закривайте свої "кадрові контори" та припиняйте використовувати моє ім’я як прикриття. Це звернення стосується всіх: родичів, колишніх керівників, знайомих, знайомих знайомих і тих, хто перебуває в рожевих мріях можливого впливу на мене". Зараз можете підтвердити, що на вашу роботу та роботу ДПС ніхто не впливає?
— Коли я написав цей пост, був тяжкий час. Знайомі, друзі вирішили, що вони можуть подзвонити і попросити когось кудись призначити, вирішити те чи інше кадрове питання. Усім, хто просив, я відмовляв і вчиняв інакше, ніж мене прохали. Я запитував: "Тут же зарплата мала, чому ж така тяга до цієї посади?". Хтось колишній працівник податкової, а хтось з міліції – усі хочуть у ДПС. Навіщо?
Цей час пройшов і всі зрозуміли, що вже не можуть зловживати спілкуванням або знайомством. Тому ніхто не впливає на мене, окрім закону.
— Чи проходили ви співбесіду з кимось перед призначенням головою ДПС?
— З міністром фінансів.
— А з кимось з Офісу президента, наприклад?
— Ні.
— Коли вас призначали, чи давали вам які-небудь завдання? Ви ж перший за три з половиною роки повноцінний голова податкової без статусу "в. о.".
— Навести порядок і виконувати всі поставлені завдання із збору податків та наповнення державного бюджету.
— Хто вас рекомендував на посаду голови Державної податкової служби?
— Не знаю.
— Ви колись спілкувалися з головою НБУ Андрієм Пишним? (Співрозмовники ЕП в уряді припускали, що рекомендувати Кравченка на посаду міг Пишний.)
— У мене були з ним офіційні зустрічі як голови податкової.
— До цього ви не перетиналися?
— Коли я був головою обласної адміністрації, громада Білої Церкви купила майно Білоцерківської ТЕЦ, яке було в заставі в Нацбанку, і тоді (грудень 2023 року – ЕП) ми з ним познайомилися.
— Ви казали, що ви кризовий менеджер. Зараз податкова в кризі?
— Раніше спілкування з бізнесом не було. У бізнесу максимальна недовіра до податкової. Були зловживання під час блокування податкових накладних, віднесення підприємств до ризикових. У роботі була криза. Кожен департамент був сам за себе, кожна область – сама за себе, вони не комунікували між собою. Я хотів навести тут порядок і створити внутрішню синергію спілкування і співпраці.
Ми проводимо зустрічі з бізнесом. У Дніпрі голову податкової вже п'ять років не бачили, наприклад. В інших областях схожа ситуація. Остання наша зустріч була з асоціаціями виробників меду та горіхів. Не дуже приємна розмова, тому що бізнес відчуває, що ми вороги. А ми не вороги. Я кажу: "Ви – бізнес, а в мене така робота – збирати податки. Треба золоту середину знаходити".
— Тобто в податкової зараз криза довіри?
— Так.
Ярослав Вінокуров