Звільнили працівника — видихнули… і раптом у наступному місяці виявили, що компенсацію за невикористану відпустку не нарахували і не виплатили.
Знайома ситуація? Саме з таких «дрібних» пропусків починаються серйозні штрафні ризики. Адже закон однозначний: компенсацію треба виплатити у день звільнення, а її відсутність може коштувати роботодавцю дві мінімальні зарплати за кожного працівника.
Але що робити, якщо момент уже втрачено? Треба нарахувати таки відпускну компенсацію пізніше, оподаткувати її та виплатити.
І ось тут виникає закономірне запитання: як оподатковується така сума компенсації?
По-перше, така виплата оподатковується ПДФО та ВЗ. Але її треба розглядати не як зарплату, а як інший оподатковуваний дохід. І тому у додатку 4ДФ відпускну компенсацію, нараховану колишньому працівникові, треба відображати з ознакою доходу «127».
По-друге, ЄСВ нараховувати на таку виплату не треба. Відпустка компенсація – це виплата за невідпрацьований час. А в базу нарахування ЄСВ включаються виплати колишнім працівникам тільки за відпрацьований час.
Тож, не треба нараховувати ЄСВ – не треба і відображати відпускну компенсацію колишньому працівнику у додатку Д1.
Нижче покажемо як треба відобразити суму відпускної компенсації, нарахованої та виплаченої колишньому працівнику, у додатку 4ДФ.
Усі деталі ви знайдете у статті експертів Factor «Компенсація відпустки виплачена після звільнення: як оподаткувати та відобразити у звітності» // «Оплата праці», 2025, № 24.
