Оплата простою в умовах воєнного стану

Законодавство України передбачає можливість запровадження простою на підприємстві у випадках, коли виконання роботи стає неможливим з об’єктивних причин. На ключові норми трудового законодавства з цього питання звернули увагу посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. 

Що вважається простоєм

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій — це зупинення роботи, викликане:

• відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи;
• дією невідворотної сили;
• іншими обставинами, що унеможливлюють виконання трудових обов’язків.

Простій може бути запроваджений:

• на всьому підприємстві;
• в окремому структурному підрозділі;
• для одного конкретного працівника.

У кожному з цих випадків рішення про простій має бути оформлене відповідним наказом роботодавця.

Оплата часу простою

Посадовці нагадали, що порядок оплати часу простою визначено статтею 113 КЗпП України.

Якщо простій виник не з вини працівника, час такого простою оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого розряду або посадового окладу.

Ця норма залишається чинною і в період воєнного стану.

Виплата оплати за час простою здійснюється у строки, передбачені для виплати заробітної плати, тобто не рідше двох разів на місяць.

Таким чином, навіть за умов зупинення роботи роботодавець зобов’язаний дотримуватися встановлених законодавством гарантій щодо оплати праці.

Поради роботодавцю

• Оформлюйте запровадження простою виключно наказом із чітким зазначенням підстав і кола працівників.
• Переконайтеся, що розмір оплати часу простою відповідає вимогам ст. 113 КЗпП.
• Дотримуйтесь строків виплати заробітної плати навіть у період простою.