Робочий рік має свій темп, і в ньому обов’язково має бути час для відновлення. Саме графік відпусток формує цю рівновагу на цілий рік уперед. А законодавство окреслює рамки та надає роботодавцю інструменти для цього балансу.
Закон України «Про відпустки» поширюється на всіх працівників, які працюють за трудовим договором, як у підприємствах і установах, так і у фізичних осіб-підприємців. Відповідно, графік відпусток є обов’язковим для кожного роботодавця, незалежно від чисельності персоналу.
Найкраща практика складати графік до початку календарного року. Це дозволяє врахувати сезонні навантаження й бажання працівників. Водночас закон не встановлює фіксованої дати або типової форми графіка: порядок його складання роботодавець може визначити внутрішніми документами.
Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується роботодавцем за погодженням із профспілковим або іншим представницьким органом трудового колективу та доводиться до відома працівників (частина десята статті 10 Закону України «Про відпустки», стаття 79 КЗпП України).
У графіку зазвичай зазначають:
▪️ вид відпустки;
▪️ дату початку і закінчення;
▪️ тривалість у календарних днях.
Найпоширеніші види відпусток, які варто передбачити в графіку:
▪️ щорічна основна відпустка — не менше 24 календарних днів (стаття 6 Закону України «Про відпустки»);
▪️ додаткова відпустка працівникам, які мають дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю — 10 календарних днів (стаття 19 Закону України «Про відпустки»);
▪️ додаткові відпустки за вислугу років — для окремих категорій працівників відповідно до спеціальних законів;
▪️ інші додаткові та соціальні відпустки, передбачені законодавством і колективним договором.
Щорічну основну відпустку дозволено ділити на частини за бажанням працівника, за умови, що одна безперервна частина становить щонайменше 14 календарних днів (стаття 13 Закону України «Про відпустки», частина шоста статті 79 КЗпП України).
Окремі категорії працівників мають право на щорічну відпустку у зручний для них час — зокрема неповнолітні, особи з інвалідністю, батьки дітей, одинокі матері й батьки, дружини та чоловіки військовослужбовців (частина дванадцята статті 10 Закону України «Про відпустки»).
Після затвердження графік доводиться до відома працівників. Графік відпусток можна змінювати й доповнювати, зокрема, у разі прийняття нових працівників. Так само Закон передбачає перенесення відпустки у разі тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або збігу з навчальною відпусткою.
Графік відпусток задає чіткий ритм роботи й відпочинку. Коли він продуманий, робочі процеси залишаються збалансованими, а права працівників — захищеними.