Якщо платник ПДВ провадить оподатковувані та неоподатковувані операції, то скоріш за все протягом року йому доведеться розподіляти ПДВ, нараховуючи так звані розподільчі податкові зобов’язання (ПЗ). А закриваючи рік, такий платник має провести річний перерахунок.
Розподіл ПДВ згідно ст.199 ПКУ зобов’язані проводити лише ті платники, які використовують придбані товари/послуги одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Ідея тут проста: на вході був податковий кредит (ПК), а на виході податкових зобов’язань нема? Цей дисбаланс треба компенсувати шляхом нарахування розподільчих ПЗ на ту частину, яка припадає на неоподатковувані постачання.
Ключовим індикатором є заповнений рядок 5 декларації з ПДВ за наявності оподатковуваних постачань, відображених у рядках 1, 2, 3 або 7. Саме така комбінація сигналізує про необхідність розподілу ПДВ у поточному періоді та проведення перерахунку за підсумками року.
Якщо ж платник здійснює лише один вид операцій — тільки оподатковувані або лише неоподатковувані, то обов’язку з розподілу не виникає. Втім, по товарах/послугах, що повністю використані у неоподатковуваних операціях треба нарахувати компенсуючі ПЗ згідно п.198.5 ПКУ.
Не проводять розподіл і в ситуації, коли всі операції є оподатковуваними, але за різними ставками ПДВ (включаючи ставку 0%).
До неоподатковуваних операцій, що можуть викликати розподіл ПДВ, належать:
- звільнені від ПДВ постачання;
- операції, які не є об’єктом оподаткування;
- послуги з місцем постачання за межами України.
Навіть разова пільгова операція, відображена в рядку 5 декларації, може призвести до розподілу, якщо коефіцієнт розподілу становить не менше 0,01%.
Водночас не всі операції з рядка 5 автоматично запускають розподіл. Наприклад, відсотки за депозитами не відображаються в декларації, а отримані від нерезидента послуги з місцем постачання за межами України не вважаються постачанням платника.
Розподіл ПДВ проводять лише за тими придбаннями, за якими був вхідний ПДВ і які одночасно використовуються в операціях подвійного призначення. Здебільшого це загальногосподарські та адміністративні витрати, які неможливо прямо віднести до конкретного виду діяльності (оподатковуваної чи неоподатковуваної).
Розподільчі ПЗ нараховують або в періоді придбання, якщо про подвійне використання відомо одразу, або в періоді фактичного такого використання. Якщо ж платник не мав права на ПК (вхідна ПН зареєстрована із запізненням, або містить істотну помилку), то ПЗ нараховують у періоді виникнення права на ПК із застосуванням відповідного коефіцієнта розподілу.
Нібито все зрозуміло. Але і розподіл ПДВ, і річний перерахунок містять в собі безліч питань. Що це за товари/послуги, за якими слід розподіляти ПДВ, чи є винятки з цього правила, яка відповідальність чекає на платника, який буде ігнорувати розподіл ПДВ та річний перерахунок. На всі ці питання докладно дано відповідь у статті «Хто має проводити розподіл та річний перерахунок ПДВ» //«Податки & бухоблік», 2026, № 1-2.