Відкликання працівника з щорічної основної відпустки можливе, але лише у виняткових випадках і з дотриманням чітких вимог трудового законодавства.
Відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України, роботодавець може відкликати працівника з відпустки виключно за його згодою і лише з таких підстав:
для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха;
у разі виробничої аварії;
для відвернення нещасних випадків;
з метою недопущення простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації;
в інших випадках, прямо передбачених законодавством.
При цьому навіть за наявності поважної причини роботодавець не має права відкликати працівника без його згоди. Примусове відкликання з відпустки законодавством не допускається.
Окрему увагу слід звернути на правило щодо поділу щорічної відпустки. Та ж стаття 79 КЗпП встановлює: поділ відпустки на частини можливий лише на прохання працівника, і за умови, що основна безперервна частина відпустки становить не менше 14 календарних днів. Це правило має бути дотримане і у випадку відкликання з відпустки.
Що стосується оплати праці, то у разі відкликання працівника з відпустки:
робота оплачується у загальному порядку;
сума, яка була нарахована за невикористану частину відпустки, підлягає перерахунку та враховується при подальших виплатах або під час надання залишку відпустки.
Таким чином, відкликання з щорічної відпустки — це не інструмент «на розсуд роботодавця», а винятковий механізм, який можливий лише за згодою працівника, за наявності визначених законом підстав і з дотриманням гарантій щодо тривалості та оплати відпустки.
Про це нагадують у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці.