Юридичні особи — платники єдиного податку групи 4 зобов’язані щороку визначати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Для цього у складі декларації подається додаток 3 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік». Розглянемо, як правильно заповнювати графи 7–12 цього додатка та що робити, якщо розраховане МПЗ з 1 гектара менше мінімального рівня, установленого Податковим кодексом.
Відповідно до п. 2971.1 ПКУ юридичні особи — платники єдиного податку групи 4, які є власниками, орендарями або користувачами земельних ділянок сільськогосподарських угідь (у тому числі на умовах емфітевзису), повинні подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації.
Порядок визначення МПЗ встановлений ст. 381 ПКУ. Розрахунок здійснюється за спеціальними формулами залежно від того, чи проведена нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки.
Згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ сума мінімального податкового зобов’язання не може бути меншою ніж:
Ці правила не застосовуються до земельних ділянок та паїв, що розташовані на територіях можливих бойових дій або тимчасово окупованих територіях, включених до відповідного переліку.
У додатку 3 до декларації заповнюються всі рядки та графи відповідно до приміток. Якщо певні показники відсутні, у паперовій формі декларації відповідні рядки прокреслюються, а в електронній — залишаються незаповненими.
У графах 7–10 зазначаються такі дані:
Якщо за розрахунком платника сума МПЗ з 1 гектара виявляється меншою за мінімальну, визначену п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, у додатку застосовуються спеціальні формули.
У такому разі у графах 11 або 12 зазначається скоригована сума МПЗ:
При цьому вартісні показники у додатку зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка 3 мають право відповідно до п. 46.6 ПКУ надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.
Якщо протягом календарного року відбувається перехід права власності або користування земельною ділянкою, МПЗ розподіляється між попереднім та новим землекористувачем.
Попередній користувач визначає МПЗ за період з 1 січня до початку місяця, у якому припинилося право користування. Новий користувач розраховує МПЗ починаючи з місяця набуття такого права.
Податкова служба переглянула свою позицію щодо застосування мінімального рівня МПЗ. У новому роз’ясненні в категорії 108.02.08 ЗІР вона погодилася з позицією Міністерства фінансів, оприлюднену в листі від 02.02.26 № 11230-09-62/3132: граничний розмір МПЗ необхідно коригувати на кількість місяців фактичного володіння або користування земельною ділянкою.
Тобто мінімальне податкове зобов’язання визначається пропорційно періоду користування землею протягом року.