З 1 листопада в Україні має запрацювати система е-Акциз. Попри те, що до її запуску залишається шість місяців, система досі не перейшла у фазу стабілізації та не готова до повноцінного функціонального тестування. Натомість тривають постійні доопрацювання, що ускладнює підготовку бізнесу до її впровадження.
На цьому наголошують учасники тютюнового та алкогольного ринків, а також роздрібної торгівлі. За даними ДПС, наразі у системі зареєстровано лише 0,5% роздрібного сегмента, хоча від старту тестування минуло вже три місяці.
Бізнес попереджає: у разі збоїв або зупинки системи після запуску кожен день простою е-Акцизу може призводити до втрат державного бюджету на рівні близько 500 млн грн. Такі оцінки озвучили компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації під час експертного обговорення «Е-Акциз: готовність системи та ринку», що відбулося 1 квітня.
Бізнес повністю підтримує впровадження е-Акцизу та на постійній основі долучається до тестування системи, передаючи зворотний зв’язок розробникам. Водночас учасники ринку наголошують: наразі зберігається низка критичних технічних та нормативних проблем, які ставлять під сумнів готовність системи до запуску у визначені строки.
Основні технічні проблеми, які озвучив бізнес
Не виконано обіцяну фіксацію технічної документації з 1 січня.
Документація мала бути зафіксована, однак бізнес продовжує отримувати нові релізи та зміни, що унеможливлює стабільну інтеграцію та системне тестування.
Відсутні окремі елементи базового функціоналу системи. Зокрема:
Критично неготовий офлайн-застосунок.
Закон дозволяє працювати до 72 годин у разі збою системи, однак технічна документація для офлайн-рішення була надана лише наприкінці лютого та не в повному обсязі. Мобільні версії досі не готові до використання, а інсталяція наразі неможлива.
Законодавчі ризики
Окрему увагу учасники дискусії приділили нормативній базі. Під час розробки та тестування системи були виявлені неузгодженості, які потребують законодавчих змін. Відповідний законопроєкт досі не поданий. Це створює додатковий ризик: навіть після завершення технічної інтеграції частину процесів доведеться переглядати або переробляти після ухвалення змін.
Учасники ринку наголошують: для запуску системи 1 листопада е-Акциз має бути завершеним, стабільним і повноцінно протестованим, а законодавча база – остаточно врегульованою.
Бізнес закликає максимально швидко привести у належний стан як саму систему, так і нормативну частину, щоб запуск відбувся вчасно та без ризиків для держави і ринку.
Зокрема, бізнес-спільнота наполягає на наступних кроках:
Наталія Фесюн, Укртютюн, наголосила, що наразі система не готова до наскрізного тестування через постійні технічні доопрацювання, неповну роботу реєстрів і відсутність офлайн-застосунку. У цих умовах неможливо протестувати виробничі процеси, логістику та рух продукції до торговельних точок. Виробникам потрібно щонайменше 10 місяців наскрізного тестування після отримання стабільної системи, проте вже залишилось лише 6. Тому критично важливо якнайшвидше надати повнофункціональне рішення.
Антон Єлісєєв, Pernod Ricard Україна, підкреслив, що для бізнесу важливо мати чіткий «план Б» – алгоритм дій на випадок, якщо система не працюватиме або її функціональність буде обмеженою. Він також звернув увагу, що будь-які зміни чи перенесення строків сьогодні потребують рішень парламенту, хоча варто було б надати більше простору для оперативного реагування для виконавчої влади.
Андрій Фіта, JTI Україна, додав, що досвід впровадження подібних систем у країнах ЄС свідчить: помилки та доопрацювання можливі й після старту роботи, однак це не знімає потреби максимально підготувати систему до запуску ще до 1 листопада.
Михайло Поляков, Філіп Морріс Україна, зазначив про необхідність продовжити строк повернення паперових акцизних марок, з чим погодились інші учасники дискусії. Встановлений наразі строк терміном 6 місяців є нереалістичним для бізнесу, тож Асоціація вже давно закликає встановити мінімальний строк у 12 місяців для повернення паперових марок, щоб учасники ринку могли без втрат і ризиків повноцінно перейти до електронної системи.
Ми вдячні Данилу Гетманцеву, Голові Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, та Зоряні Стецюк, Заступниці Міністра цифрової трансформації України, за особисту участь, продуктивну дискусію та пошук шляхів вирішення проблемних питань.
До обговорення долучилися представники бізнес-асоціацій – Укртютюн, Американська торговельна палата, Спілка Українських Підприємців, Український фуд-ритейл альянс, Укргорілка, а також фахівці Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, Державної митної служби, Поліграфкомбінату «Україна».