Питання звільнення за власним бажанням залишається одним із найпоширеніших у трудових відносинах. Особливо актуальним є момент: чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні саме в той строк, який зазначено у заяві? У Держпраці розглянули норми законодавства та практичні рекомендації.
Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП), працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою.
У загальному випадку діє правило двотижневого попередження. Однак є винятки:
якщо звільнення зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у строк, зазначений у заяві.
До таких причин належать, зокрема:
Додаткові гарантії передбачені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Згідно зі статтею 4 цього Закону:
Це означає, що в умовах війни роботодавець не може затягувати звільнення, якщо працівник обґрунтовує свою заяву безпековими ризиками.
У більшості випадків — ні.
Відмова роботодавця:
є порушенням трудового законодавства.
Роботодавець може відмовити у звільненні у зазначений строк лише у виняткових випадках, якщо працівник:
У таких ситуаціях звільнення може бути відтерміноване.
Якщо роботодавець ігнорує заяву про звільнення, працівнику рекомендується:
Ці дії допоможуть зафіксувати факт подання заяви та захистити свої права.