У нашій попередній статті: "Компенсація за втрачений товар: чи буде ПДВ?" ми розглянули ІПК від 02.04.2026 року №1929/ІПК/99-00-21-03-02, яка відображає позицію ДПС щодо зобов'язань платника податку постачальника у ситуації, коли підприємство передало товар перевізнику, але під час перевезення його було втрачено (знищено) через ДТП. Право власності на момент втрати належало постачальнику.
В описаній ситуації ДПС робить висновок: при постачанні товарів, за які оплата ще не надійшла і немає касового методу, датою виникнення ПЗ з ПДВ є дата відвантаження, тобто дата початку передачі товару безпосередньо покупцю, або перевізнику, який доставляє товар покупцю. Отже, ПЗ з ПДВ виникли на дату передачі товару перевізнику, на цю дату постачальник повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений строк. Той факт, що товар згодом знищено під час перевезення, не скасовує вже нарахованих ПЗ з ПДВ за операцією постачання.
Виникає запитання уже у покупця - замовника такого товару, який він не одержав, але на нього за датою відвантаження постачальник виписав та зареєстрував ПН: чи є право на ПК?
Ситуація, коли постачальник відвантажив товар (склав видаткову накладну) і зареєстрував податкову накладну (ПН), але товар фактично не доставлено, є спірною.
Основний принцип ПДВ: право на податковий кредит виникає за першою подією (або оплата, або відвантаження). Оскільки, ПН зареєстрована, формальне право на кредит є, але відсутність товару створює ризик при перевірці.
Висновок: Зареєстрована ПН надає право на кредит, але без реального отримання товару (документального підтвердження) такий кредит — це податковий ризик.
Ось ми прийшли до ключової суперечності між інтересами постачальника та покупця / замовника, якщо ПН, яка була зареєстрована не підлягає коригуванню, адже, відвантаження було здійснено.
Якщо постачальник не складає РК, а товар не доставлено (наприклад, зник при транспортуванні):
Резюме: Зареєстрована ПН за недоставлений товар «висить» як податкове зобов'язання у продавця і кредит у покупця. Щоб їх прибрати, потрібен РК.
Якщо покупець ще не встиг скористатися правом на ПК, тоді, щоб не було проблем, можна відкласти таку ПН до того часу, поки продавець не складе РК на зменшення, не направить його покупцю і той не здійснить реєстрацію цього РК.
При оприбуткуванні товару і виявленні розбіжностей на втрачений в дорозі товар, якого не вистачає, покупець має нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ.
Отже, проаналізувавши ситуацію з обох боків, приходимо до висновку, що коли постачальник відмовляється зробити РК, а оприбуткування товару у покупця не відбулося, то покупець все ж має нарахувати компенсуючі ПЗ.
При умові що постачальник погодився та сформував РК, а покупець його зареєстрував - податковий кредит покупця скасовано.
Що ж із зобов'язаннями постачальника? Якщо зобов'язання за першою подією - відвантаження зберігаються, то він все ж повинен нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ, але за умови реєстрації РК покупцем.
Однак, у суперечливих ситуаціях рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію, адже, вона захищає лише платника, якому її надано. Індивідуальна податкова консультація (ІПК) — це офіційне роз'яснення ДПС щодо застосування норм законодавства у конкретній ситуації платника податків. Вона потрібна, щоб уникнути штрафів при неоднозначному трактуванні законів та захистити себе від суб'єктивності інспекторів під час перевірок.