Верховний Суд у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 761/347/22-ц сформував важливий підхід до застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП, який передбачає можливість звільнення окремих категорій працівників за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.
Ця справа є показовою, оскільки суд детально проаналізував, як саме слід оцінювати порушення трудової дисципліни працівником, який займає керівну посаду, та де проходить межа між дисциплінарним проступком і грубим порушенням, що дає роботодавцю право припинити трудові відносини.
Спір виник після звільнення заступника керівника державного підприємства, який використав службовий автомобіль у власних цілях, не пов’язаних із виконанням службових завдань.
На підприємстві існував затверджений внутрішній порядок використання транспортних засобів, який регламентував:
Особливістю цієї справи стало те, що контроль за дотриманням зазначеного порядку входив саме до посадових обов’язків працівника, який допустив порушення.
Після проведення внутрішньої перевірки роботодавець ухвалив рішення про звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Працівник звернувся до суду, вважаючи таке звільнення незаконним.
Верховний Суд звернув увагу, що стаття 41 КЗпП встановлює спеціальні підстави припинення трудового договору, які застосовуються не до всіх працівників, а лише до окремих категорій, зокрема:
Суд підкреслив, що такі працівники мають особливий правовий статус, оскільки виконують організаційно-розпорядчі функції та користуються підвищеним рівнем довіри з боку роботодавця.
Саме тому до них застосовується вищий стандарт відповідальності, ніж до інших працівників.
Верховний Суд зазначив, що при визначенні грубості порушення необхідно оцінювати не лише сам факт неправомірних дій, а сукупність обставин, зокрема:
Заступник керівника не був звичайним працівником — він належав до управлінського персоналу підприємства.
Наявність внутрішніх правил
На підприємстві існував локальний нормативний акт, який чітко визначав порядок користування службовими автомобілями.
Усвідомленість порушення
Працівник знав встановлені правила, оскільки саме він був відповідальним за контроль їх виконання.
Використання службового ресурсу в особистих інтересах
Фактично мало місце використання державного майна всупереч його службовому призначенню.
Порушення принципу довіри між працівником і роботодавцем
Для посадових осіб керівного рівня питання довіри має особливе значення.
Суд фактично підтвердив, що одноразовість порушення сама по собі не виключає звільнення.
Якщо дії працівника:
Роботодавцю варто пам’ятати:
Перед застосуванням звільнення роботодавцю необхідно перевірити:
Постанова Верховного Суду ще раз підтверджує важливий принцип трудового права: чим вища посада працівника — тим вищий стандарт відповідальності.
Для керівників та їх заступників навіть одноразове використання службового майна у власних інтересах може розцінюватися не як звичайне дисциплінарне порушення, а як достатня законна підстава для припинення трудових відносин.