Экологический налог

01.03.12

   Платниками екологічного податку відповідно до ст. 240 Податкового кодексу є суб'єкти господарювання, юридичні особи, які не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
   
   • викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
   
   • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
   
   • розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
   
   • утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
   
   • тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
   
   Також платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п. 240.2 ст. 240 Кодексу).
   
   Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується та сплачується до бюджету податковими агентами.
   
   До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:
   
   • здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;
   
   • здійснюють ввезення палива на митну територію України.
   
   Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
   
   • до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, в якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;
   
   • здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами.
   
   Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що перебувають у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів.
   
   Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги в цій сфері.
   
   Ставки екологічного податку встановлено статтями 243 – 248 Податкового кодексу.
   
   При цьому за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 01.01.2011 р. до 31.12.2012 р. включно, ставки податку становлять 50 % від ставок.
   
   Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначено п. 240.2 ст. 240 вищезазначеного Кодексу), податковими агентами, які здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику чи за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника. Податкові агенти, які здійснюють ввезення палива на митну територію України, обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.
   
   У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
   
   Згідно зі ст. 250 Податкового кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
   
   Платники податку, крім тих, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, та податкові агенти складають податкову декларацію за формою, затвердженою наказом № 1010, та подають її протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів ДПС і сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, які здійснюють ввезення палива на митну територію України і сплачують податок до або в день подання митної декларації за:
   
   • викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
   
   • паливо, реалізоване податковими агентами, – за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах ДПС;
   
   • утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку в органах ДПС.
   
   Таким чином, граничним строком подання Податкової декларації з екологічного податку за IV квартал 2011 р. є 09.02.2012 р., за I квартал 2012 р. – 10.05.2012 р., за II квартал 2012 р. – 09.08.2012 р., за III квартал 2012 р. – 09.11.2012 р., за IV квартал 2012 р. – 11.02.2013 р.
   

   До Податкової декларації з екологічного податку додаються додатки 1 – 7, які є її невід'ємною частиною. У разі відсутності у платника відповідних об'єктів оподаткування ці додатки не додаються, а рядки декларації прокреслюються.
   
   Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до органу ДПС, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.
   
   Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний орган ДПС за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву у довільній формі про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі такий платник зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до вимог Податкового кодексу.
   
   У разі якщо:
   
   • платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів у межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то він зобов'язаний подати до відповідного органу ДПС за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо;
   
   • платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів у межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з КОАТУУ один і той самий), то він може подавати до відповідного органу ДПС одну податкову декларацію з податку за такі джерела забруднення;
   
   • платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то він може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди всіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовано на території такого міста (зазначається код згідно з КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
   
   
   Володимир Горохов
   
   Заступник начальника відділу рентних та ресурсних
   платежів Управління місцевих, ресурсних, рентних
   та неподаткових платежів Департаменту
   оподаткування юридичних осіб ДПС України
   
   «Вісник податкової служби України», січень 2012 р., № 4 (672)
   
   Дата підготовки 27.01.2012