По даним Державної реєстраційної служби України станом на 1 квітня 2012 року в Україні здійснюють свою діяльність 3 млн. 53 тис. 83 фізичних осіб-підприємців. В той же час, по даним Державної служби зайнятості у фізичних осіб-підприємців працює 887,2 тис. найманих робітників. Проте, в цілому наша держава має безліч проблем у сфері зайнятості населення. До основних із них можна віднести:
- високий рівень тіньової зайнятості;
- високий рівень економічно неактивного населення працездатного віку – майже 8 мільйонів;
- низький рівень зайнятих у співвідношенні до всього населення - 44% при середньосвітових показниках 60,2% тощо.
Одним із основних чинників, який стримує розвиток підприємництва, і як наслідок - гальмує розвиток ринку праці, є високі податки та інші платежі.
Зокрема, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Мінімальна ставка єдиного внеску для зазначених осіб встановлена на рівні 34,7% від мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата з 1 квітня 2012 року становить 1094 грн.).
Отже, мінімальна ставка єдиного внеску становить 379,62 грн. на місяць. Більшість фізичних осіб-підприємців скаржаться на високі ставки єдиного внеску, тому вони готові жертвувати своїм статусом застрахованої особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування аби не платити цей внесок взагалі або хоча б сплачувати менший його розмір.
Само собою зрозуміло, що підприємці свідомо готові йти на такі жертви зважаючи на необхідність хоч якось виживати у складних економічних умовах, та розраховують на те, що у майбутньому вони зможуть набрати відповідний страховий стаж для призначення пенсії за віком.
Стан вітчизняної економіки такий, що не дає можливості дивитись підприємцям у майбутнє, а змушує їх жити "одним днем".
Незважаючи на існуючі складнощі та високі ставки єдиного внеску, 30% підприємців створили робочі місця і забезпечують велику кількість населення роботою.
Ця цифра могла б бути значно більшою, якби держава вживала реальних, дієвих заходів для стимулювання розвитку підприємництва та ринку праці.
Вивчення існуючих проблем підприємництва показало, що більшість фізичних осіб – підприємців готові платити єдиний внесок за своїх найманих працівників, оскільки розуміють важливість соціального захисту останніх, але не готові і не в змозі платити цей внесок за себе, як додатковий фінансовий тягар.
Крім того, слід зазначити, що багато підприємців вже мають достатній трудовий стаж для призначення пенсії за віком і не розраховують на перерахунок пенсії в майбутньому, а тому звільнення їх від єдиного внеску жодним чином не буде впливати на розмір пенсії.
Тому, враховуючи проблеми, які існують сьогодні на ринку праці та у сфері підприємництва, з метою стимулювання створення нових робочих місць фізичними особами-підприємцями, народними депутатами пропонується запровадити норми, відповідно до яких звільняти від сплати єдиного внеску за себе тих підприємців, які створюють хоча б одне робоче місце.
Відповідний
проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо стимулювання створення нових робочих місць фізичними особами-підприємцями" має на меті стимулювати створення нових робочих місць фізичними особами-підприємцями шляхом звільнення їх від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Проектом пропонується:
1) статтю 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнити терміном "нове робоче місце – робоче місце, яке створене фізичною особою-підприємцем за рахунок працевлаштування фізичної особи або розширення існуючої штатної чисельності найманих працівників";
2) доповнити статтю 4 новою частиною, яка передбачає:
а) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які працевлаштовують фізичну особу на нове робоче місце, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на строк трудових відносин з такою особою;
б) у період звільнення від сплати єдиного внеску підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
в) у разі звільнення працівника або всіх працівників, яких було працевлаштовано на нові робочі місця, єдиний внесок сплачується на загальних підставах відповідно до закону.
Реалізація проекту закону забезпечить:
- створення фізичними особами-підприємцями нових робочих місць;
- зменшення рівня тіньової зайнятості;
- зменшення фінансового навантаження у вигляді єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців;
- часткове вирішення проблем із зайнятістю населення в державі.