Яким чином співвідноситься відповідальність підприємства як суб’єкта економічних відносин із відповідальністю його посадових осіб? Кожна вчинена дія обов’язково має свій наслідок, який може мати як позитивний, так і негативний характер для суб’єкта, який таку дію вчинив, а особливо, якщо це керівник та бухгалтер підприємства.
Підприємство, як суб’єкт економічних відносин, діє через своїх представників, ключовим з яких, очевидно, є його керівник – директор, генеральний директор. Саме цей представник, який за загальним правилом діє без довіреності відповідно до статуту підприємства, укладає правочини від імені підприємства, що має наслідком виникнення для останнього як цивільно-правових, так і податкових наслідків. Податкові наслідки, у разі їх невірної оцінки відповідальними особами підприємства, можуть стати причиною податкових правопорушень.
У зв’язку з цим розглянемо відповідальність, яка може бути застосована до підприємства за відповідні правопорушення, а також відповідальність його посадових осіб, яка пов’язана з відповідальністю самого підприємства.
На зв’язок цих відповідальностей вказує ст. 112 ПКУ, відповідно до якої притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності. Для того, щоб глибше проаналізувати зазначене твердження, звернемося до ст. 111 ПКУ, яка встановлює фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинення податкових правопорушень. Відповідно до п. 111.2 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Таким чином, контролюючий орган донарахувавши підприємству податкові зобов’язання та штрафні санкції з відповідного податку, тобто застосувавши фінансову відповідальність до підприємства, не позбавлений права паралельно притягнути його посадових осіб або до адміністративної, або до кримінальної відповідальності. Прикладом цього може бути донарахування підприємству податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 10 000 грн., штрафної санкції у розмірі 2 500 грн., що у свою чергу є підставою притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за ст. 163
1КпАП. Як передбачено даною нормою, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.). Логічно, адже якщо посадові особи підприємства неправильно визначили базу оподаткування та недоплатили податок до бюджету, то вони порушили порядок ведення податкового обліку.
Та добре, якщо питання стосується лише адміністративної відповідальності. Гірше, коли воно переходить у площину кримінальної відповідальності. Остання має місце у разі донарахування підприємству податкових зобов’язань мінімум на суму 536 500 грн., що випливає із ст. 212 ККУ. У цьому разі питання щодо суб’єкта відповідальності стоятиме досить гостро. Стосовно притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної чи кримінальної відповідальності слід звернути увагу на лист Мін’юсту «Про застосування Положення про головних бухгалтерів, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 24 січня 1980 року № 59, та підстави звільнення бухгалтерів від кримінальної та адміністративної відповідальності». Пов’язано це з тим, що у більшості випадків до кримінальної відповідальності за податкові правопорушення підприємства притягуються саме бухгалтери цих юридичних осіб, у той час, коли вони не є відповідальними за облікову політику підприємства. У зазначеному листі акцентовано увагу на тому, що головному бухгалтеру
забороняється приймати до виконання та оформлення документи, пов’язані з операціями, які суперечать законодавству і визначеному порядку прийому, зберігання і використання грошових ресурсів, товарно-матеріальних та інших цінностей. У випадку отримання від керівника підприємства розпорядження вчинити такі дії, головний бухгалтер, не виконуючи його,
у письмовій формі звертає увагу керівника на незаконність наданого ним розпорядження.
При отриманні від керівника повторного письмового розпорядження головний бухгалтер виконує його. Повну відповідальність за незаконність здійсненої операції несе керівник підприємства.
Слід зазначити, що бухгалтеру не варто ігнорувати саме письмове попередження керівника про незаконність відповідної операції. Адже, попередивши про незаконність дій усно та здійснивши їх, довести відсутність наміру вчиняти протиправні дії практично неможливо.
Богдан Дутковський
арбітражний керуючий, адвокат, АФ «Є.С.Аудит»
Дата підготовки 03.12.2012