Налоговая социальная льгота: главное в 2013 году

29.01.13

Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Податкова соціальна пільга: головне у 2013 році

Метою застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) до доходів фізосіб є додержання принципу соціальної справедливості. Саме таким чином законодавці запровадили соціальну підтримку громадян із незначними доходами. Водночас отримання фізособою права на ПСП потребує виконання певних умов. Про порядок застосування ПСП, її оформлення, розміри та відображення у звітності, а також окремі випадки її розрахунку читайте в статті

Насамперед маємо пам'ятати, що сутність ПСП у тому, щоб цілком легально зменшити оподатковуваний дохід фізособи й таким чином зменшити податкове навантаження на його доходи. Сума, на яку проводиться зменшення, залежить від прожиткового мінімуму та категорії, до якої віднесено фізособу, та не змінюється протягом року. Але про все по-порядку.

Коли можемо зменшити дохід на ПСП?

ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 ПКУ). Платник податку самостійно обирає місце застосування ПСП, для чого подає роботодавцю заяву про її застосування.

Зверніть увагу!

ПСП не може застосовуватися до:

  • доходів платника податку інших, ніж заробітна плата;
  • заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
  • доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

(пп. 169.2.3 ПКУ)

Отже, для правильного застосування ПСП маємо визначитися із терміном «заробітна плата» у розумінні ПКУ.

Нагадаємо

Заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

(пп. 14.1.48 ПКУ)

З норм пп. 169.2.3 ПКУ також випливає: якщо фізична особа зареєстрована приватним підприємцем і одночасно є найманим працівником, то до доходів у вигляді заробітної плати, яку отримує така особа як найманий працівник, може застосовуватися ПСП. Не застосовується ПСП лише до підприємницьких доходів і доходів від іншої незалежної професійної діяльності, які отримує така фізособа.

Нагадаємо

Така можливість з'явилася в підприємців із 01.01.2011 р. Адже в період дії Закону № 889 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності працівник не мав права на застосування ПСП стосовно доходів у вигляді заробітної плати, якщо він отримував протягом звітного податкового місяця одночасно доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Як оформити ПСП?

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів та порядок їх подання визначає КМУ. Наразі вони затверджені Порядком № 1227.

Форму заяви про застосування ПСП має затверджувати ДПСУ (п. 2 Порядку № 1227). Але доки такої форми немає, платник податків змушений подавати таку заяву в довільній формі.

До речі, податківці, відповідаючи на запитання: «За якою формою працівники повинні подавати заяву на ПСП?» ( див. у підкатегорії 160.09.04 ЄБПЗ1), зазначають, що форма заяви про застосування ПСП була встановлена наказом ДПАУ України від 30.09.2003 р. № 461, що втратив чинність згідно з наказом ДПАУ України від 24.12.2010 р. № 1023. Але нова форма заяви про застосування ПСП не затверджена, тому працівники подають роботодавцю таку заяву в довільній формі. Водночас, ДПСУ рекомендує для зручності платникам податку подавати вказану заяву за зразком, що був затвердженийнаказом № 461, але із зазначенням реквізитів, що відповідають нормам ст.169 ПКУ.

З переліком документів, необхідних для отримання ПСП, можна ознайомитися в однойменному довіднику.

У зв'язку із цим виникає цілком логічне запитання: «Чи потрібно щороку поновлювати заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП?» .

Щорічне поновлення заяви про застосування пільги Податковим кодексом не передбачено, і в разі дотримання вимог ст. 169 цього Кодексу ПСП застосовується до заробітної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги.

Однак якщо в платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж тих, що зазначені в попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.

Розміри ПСП і граничний розмір зарплати для її застосування

ПКУ передбачає застосування різних розмірів ПСП, а саме:

1)  так званої звичайної ПСП. Відповідно до пп. 169.1.1 ПКУ, вона надається в розмірі 100% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Проте слід нагадати, що пп. 169.1.1 ПКУ набирає чинності з 01.01.2015 р. До 31.12.2014 р. для цілей застосування цього підпункту ПСП надається в розмірі, що дорівнює 50%прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ). Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI (далі — Закон № 5515), прожитковий мінімум у розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2013 р. становить 1147 грн. Тобто розмір звичайної ПСП у 2013 році — 573,50 грн (1147,00 × 50%).

Звичайна ПСП може надаватися:

  • будь-якому платникові податку (пп. 169.1.1 ПКУ);
  • платнику податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ);

2)підвищеної ПСП. Згідно з пп. 169.1.3 ПКУ, вона надається в розмірі, що дорівнює 150% звичайної ПСП, тобто в розмірі 860,25 грн (573,50 × 150%) у 2013 р.;

3)максимальної ПСП. Відповідно до пп. 169.1.4 ПКУ, вона надається в розмірі, що дорівнює 200% звичайної ПСП, тобто в розмірі 1147,00 грн (573,50 × 200%) у 2013 р.

З категоріями платників ПДФО, які мають право на підвищену та максимальну ПСП, можна ознайомитись у довіднику «Розміри податкової соціальної пільги та граничний розмір доходу, що дає право на її застосування у 2013 році» .

Важливе значення має і дотримання граничного розміру заробітної плати, який надає право на застосування ПСП. Згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, ця пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. Оскільки згідно зі ст. 7 Закону № 5515 розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на місяць для працездатних осіб на 01.01.2013 р. становить 1147 грн, то розмір заробітної плати, що надає право на застосування ПСП у 2013 році, становить1610 грн на місяць і не змінюватиметься впродовж року. При цьому граничний розмір доходу, який надає право на отримання ПСПодному з батьків у випадках і в розмірах, передбачених пп. 169.1.2 та пп. пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПКУ, визначається як добуток від множення цієї суми на відповідну кількість дітей.

Тобто до цих категорій осіб належить один із батьків, який:

  • утримує двох чи більше дітей віком до 18 років;
  • є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником;
  • утримує дитину-інваліда.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у т.ч. за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що надає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) належать до відповідних податкових періодів їхнього нарахування.

Розглянемо застосування ПСП у 2013 році на прикладах.

Приклад 1

ПСП для батьків однієї дитини

Працюючий батько та матір мають одну дитину. Яку ПСП застосовують до доходу батька (матері)?

Підвищеної ПСП для батьків однієї дитини (повна родина) ПКУ не передбачає. Тобто батьки користуються лише загальною ПСП на себе, що дорівнює у 2013 році 573,50 грн, якщо дохід не перевищує 1610,00 грн.

Приклад 2

ПСП до зарплати студента

На підприємстві працює студент. Яку ПСП застосовувати в січні 2013 року до його заробітної плати в розмірі 1100 грн?

Працюючий студент має право на застосування ПСП із двох підстав:

  • за пп. 169.1.1 ПКУ — звичайної в розмірі 100%;
  • за пп. «г» пп. 169.1.3 ПКУ — підвищеної в розмірі 150%.

Застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає її найбільший розмір, тобто 150% — 860,25 грн.

У нашому випадку заробітна плата студента не перевищила межі граничного розміру доходу, який надає право на застосування ПСП, — 1610 грн. Тому ПДФО січня становитиме:

(1100 - 39,60 (ЄСВ) - 860,25) ×15% = 30,02 грн.

Пам'ятайте, що пільгою студент зможе скористатися, лише якщо він одночасно не отримує стипендії з держбюджету (п. 169.2.3 ПКУ). Тож разом із заявою він має надати довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендії з бюджету задля уникнення безпідставного застосування зазначеної ПСП (див. підкатегорію 160.09.02 ЄБПЗ).

Приклад 3

ПСП для батьків двох дітей

Сім'я складається з матері, батька та двох дітей. Який розмір і до доходу кого з них застосовувати ПСП?

У 2013 році батьки двох, трьох або більше дітей мають право на застосування звичайної ПСП у розрахунку — 573,50 грн на кожну дитину віком до 18 років. Однак лише одному з батьків дозволено збільшити граничну суму доходів. Вона визначається відповідно до кількості дітей, тобто в нашому випадку — 3220 грн у 2013 році (1610 грн х 2).

Таким чином, один із батьків зможе скори статися ПСП, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 3220 грн, а другий — якщо його зарплата не перевищує 1610 грн.

Приклад 4

ПСП для вдови, яка має дитину до 18 років

На підприємстві працює жінка, яка є вдовою, має дитину віком до 18 років. Заробітна плата жінки в січні 2013 року становила 1300 грн. Як застосовувати ПСП щодо доходу такої жінки в 2013 році?

Нагадаємо: у 2010 році відповідно до норм пп. «г» пп. 6.1.2 Закону № 889 150-відсоткова ПСП застосовувалася до доходу вдови чи вдівця, але на сьогодні такою пільгою користується лише вдова (вдівець), що має дитину або дітей до 18 років.

Отже, у 2013 році таку ПСП застосовують до доходу вдови, яка утримує дитину до 18 років, — у розрахунку на кожну дитину (пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ).

У січні 2013 року дохід жінки-вдови становив 1300 грн, що менше ніж 1610 грн, тому вона має право на застосування підвищеної ПСП (150%) на дитину віком до 18 років, що в січні 2013 році дорівнює 860,25 грн.

Приклад 5

ПСП для батьків, які мають трьох дітей, один із яких — інвалід

Сім'я складається з матері, батька та трьох дітей, один із яких є інвалідом. Пільгою користується жінка, зарплата якої в січні 2013 року становила 2600 грн. Як застосовувати ПСП щодо доходу такої жінки в 2013 році?

100-відсоткова ПСП застосовується до доходу платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ).

На ПСП у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ, мають право платники податку, які утримують дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (пп.«б» пп. 169.1.3 ПКУ).

Проте в разі якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 ПКУ, крім випадку, передбаченого пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ, ПСП за яким додається до пільги, визначеної пп. 169.1.2 ПКУ, у разі якщо особа утримує двох і більше дітей, у т.ч. дитину-інваліда (дітей-інвалідів) (пп. 169.3.1 ПКУ).

Тобто обидва батьки при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ мають право на застосування двох пільг: по 100% — на кожного з дітей віком до 18 років, що не є інвалідами, та по 150% — на кожну дитину-інваліда (див. підкатегорію 160.09.02 ЄБПЗ).

Але тільки одному з батьків дозволено збільшити суму доходу, який надає право на пільгу, кратно відповідній кількості дітей (пп. 169.4.1 ПКУ).

У січні 2013 року дохід жінки становив 2600 грн, що менше ніж 4830 грн (1610 х 3), тому маємо право на застосування ПСП:

  • на двох дітей віком до 18 років — по 100% на кожну дитину;
  • на дитину-інваліда — 150%.

ПСП у січні дорівнює 2007,25 грн ((573,50 х 2) + 860,25).

Вибір розміру ПСП та строку її дії

Під час вибору розміру ПСП і строку її дії відповідно до п. 169.3 ПКУ слід урахувати такі основні правила:

  • якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1ПКУ, то застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 ПКУ. Проте в разі якщо особа утримує двох і більше дітей, у т. ч. дитину-інваліда (дітей-інвалідів), як виняток ПСП, що передбачена пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ (утримання дитини-інваліда), додається до ПСП, визначеної пп. 169.1.2 ПКУ (утримання двох чи більше дітей віком до 18 років);
  • платник податку, який має право на застосування більшої ПСП, ніж звичайна (передбачена пп. 169.1.1 ПКУ), зазначає про таке право в заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи;
  • ПСП, передбачена пп. 169.1.2 та пп. пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ, надається до кінця року, у якому дитина досягає 18-річного віку, а в разі її смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої ПСП втрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у т. ч. у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, у якому відбулася така подія;
  • надання ПСП, передбаченої пп. «в»–«е» пп. 169.1.3 ПКУ, призупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Зауважимо

ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, у якому платник податку помер, або оголошується судом померлим, чи визнається судом безвісти відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений із місця роботи (пп. 169.3.4 ПКУ).

Нагадаємо

До 2011 року, в умовах дії Закону № 889, з податкового місяця, у якому платник податку припиняв трудові відносини з працедавцем, зупинялося застосування ПСП. Отже, раніше у місяці звільнення працівника ПСП не застосовувалася, а зараз у такому місяці цю пільгу можна застосовувати.

Перерахунок ПДФО за місцем застосування ПСП

Відповідно до пп. 169.4.2 ПКУ, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у т.ч. за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платникові податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

  • за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
  • під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 ПКУ;
  • під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Докладніше про проведення річного перерахунку читайте в статті «Як проводити річний перерахунок ПДФО за 2012 рік» газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Зазначення ПСП у формі № 1ДФ

Роботодавець відображає в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, усі випадки застосування або незастосування ПСП на підставі отриманих від платників податку заяв про застосування пільги, а також заяв про відмову від такої пільги.

Для заповнення графи 8 форми № 1Д? Ф «ознака податкової соціальної пільги», використовують Довідник ознак ПСП, який наведено в додатку 2 до Порядку № 1020). За ним відображається:

  • під кодом 01звичайна ПСП;
  • під кодом 02підвищена ПСП;
  • під кодом 03максимальна ПСП;
  • під кодом 04 — звичайна ПСП, визначена під ознакою «01» для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років.

Слід пам'ятати, що під час заповнення графи 8 форми № 1ДФ ураховується та ознака пільги, яка відповідає нарахованому доходу (ознака доходу «101» «Заробітна плата, нарахована (виплачена)» поєднується зі всіма ознаками ПСП, а саме: «01», «02», «03», «04»).

Відповідальність за неправомірне застосування ПСП

Оскільки ПСП застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.

Якщо з вини платника відбувається неправомірне застосування ПСП, то такий платник втрачає право на її отримання за вcіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.

Відновлення права на ільгу можливо в разі подання платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування ПСП. У заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення.

На цій підставі роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а якщо сума виплати недостатня — за рахунок наступних виплат.

У разі якщо суми недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Нагадаємо

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Мінфін України), установлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм пп. 169.2.1 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

(ч.3. пп.169.2.4 ПКУ)

Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1023.

Олена ТКАЧЕНКО,

провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

Список використаних нормативно-правових актів:

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 889 — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (втратив чинність).

Порядок № 1020 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 р. № 1020.

Порядок № 1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

1 Єдина база податкових знань. Розміщена на офіційному сайті ДПСУ — www.sts.gov.ua.