Постанова ВАСУ від 20.03.2013 №К/9991/1936/11 Вищий адміністративний суд України зазначив, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків.
Встановлена пунктом 7.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (далі — Закон №2181)) рівність бюджетних інтересів не позбавляє платника як права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов’язань, так і обов’язку самостійно сплатити суму податкового зобов’язання.
Тобто, пункт 7.7 Закону № 2181 не надає податковому органу права змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Крім цього, Законом № 2181 до заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, не включено зміну визначеного платником призначення платежу.
Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.