Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».
(коментар до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. у справі № 2а-9092/12/2670)
Суть спору — включення збитків 2010 року, які були перенесені в декларацію за І квартал 2011 року до податкових витрат ІІ – IV кварталів 2011 року.
Рішення суду — до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від’ємне значення об’єкта оподаткування, отримане суб’єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від’ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Мабуть, коментована постанова нас не зацікавила б, якби її висновок не суперечив інформаційному листу ВАСУ. Проблема здавалась уже давно вирішеною, і ніщо не передвіщало нових «крутих поворотів» у цьому питанні. Але…
Спір розгорівся навколо п. 3 підрозділу 4 р. ХХ Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Під час проведення перевірки податківці вирішили, що до декларації за ІІ – IV квартали 2011 року потрапляють збитки, утворені виключно за результатами діяльності першого кварталу 2011 року. За результатами перевірки складено повідомлення-рішення про завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток і заниження самого податку.
На той час (акт перевірки датовано березнем 2012 року) такою була позиція податківців, а судова практика не була однозначною. Проте в липні 2012 року головне податкове відомство «змінило гнів на милість»1 і в Узагальнюючій податковій консультації щодо врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, затвердженій наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 575, погодилося, що до витрат ІІ кварталу (і подальших періодів) 2011 року потрапить весь збиток І кварталу 2011 року. Тобто і той збиток, що утворився виключно за результатами І кварталу 2011 року, і той, який «тягнеться» з минулих років (збиток 2010 року та 80% — 2009 року).
Більше того, 13.09.2012 р. ВАСУ видав інформаційний лист № 2019/12/13-12 з метою однакового застосування адміністративними судами п. 3 підрозділу 4 р. XX ПКУ, де зазначив: «…до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від’ємного значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від’ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року».
Однак Київський апеляційний адміністративний суд чомусь вважає, що «…до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від’ємне значення об’єкта оподаткування, отримане суб’єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від’ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».
Чому апеляційний суд не почув рекомендацій ВАСУ — невідомо. І, скоріше за все, вища судова інстанція стане на бік платника податків. Але прикро те, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України). А це означає, що донарахована податківцями сума податку на прибуток (з моменту проголошення постанови) вважається узгодженою сумою (п. 56.18 ПКУ). І підприємство для того, аби не потрапити в «боргову яму», повинно спочатку сплатити цей платіж, а потім уже чекати рішення на касаційну скаргу, що, звісно, не тішить…
Георгій КЛЯШТОРНИЙ,
бухгалтер-експерт газети «Інтерактивна бухгалтерія»
1 Обґрунтовуючи своє рішення набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI.