Ухвала ВАСУ від 06.03.2013 № К/9991/9511/11
ВАСУ погодився з податковим органом, що неподання підприємством податкової звітності з 2003 року свідчить про триваючий характер даного правопорушення.
Адже триваюче правопорушення являє собою дію чи бездіяльність, що характеризується тривалим, продовжуваним у часі, безперервним невиконанням суб’єктом установлених законодавством вимог. При цьому протягом усього часу (з початку правопорушення до його припинення) триваюче правопорушення є юридично закінченим, що визначає можливість притягнення особи до відповідальності.
Водночас, як з’ясував ВАСУ, матеріали справи не містили доказів, які б свідчили про припинення підприємством зазначеного правопорушення для початку відліку строку, встановленого чинним законодавством (6-місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Тому на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі у судів попередніх інстанцій, на думку ВАСУ, були відсутні підстави для висновку про пропуск податковим органом строку позовної давності та, відповідно, для зобов’язання позивача надати обгрунтування щодо поважності причини пропуску такого строку.
Справу ж знову направлено до окружного адміністративного суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви.