Підготовлено експертами Компанії «Дінай», www.dinai.com Автор: Анна Скумина Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати
вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.
Крім того, судами при визнанні угод недійсними обов'язково має бути встановлена
вина сторін (або принаймні однієї з них)
у формі умислу на порушення інтересів держави та суспільства при укладенні угоди (тобто умислу на ухилення від сплати податків або безпідставне одержання бюджетного відшкодування з ПДВ тощо).
Про ці умови визнання угод недійсними нагадав Вищий адміністративний суд України, розглядаючи в касаційному порядку справу за позовом ДПІ про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемним правочином.
Також, розглядаючи дану справу, ВАСУ зазначив, що договір
не можна вважати фіктивним, якщо хоча б одна із його сторін виконала свої договірні обов'язки. І хоч така позиція судів не є принципово новою (наприклад, ухвала ВАСУ N К/9991/13332/12 від 13.11.2012 р.), однак наведене може бути вагомим аргументом на користь платника податків при виникненні подібних судових спорів.
----------------------
Постанова Вищого адміністративного суду України N К-33862/10 від 01.10.2013 р. Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії "Дінай"