Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, жовтень, 2015/№42
Друкувати

РК до ПН: news від податківців

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Кожен бухгалтер бажає знати... позицію фіскалів з того чи іншого питання. Буквально днями з’явилася ціла низка листів від податківців. Цього разу з роз’ясненнями щодо РК до ПН. Пропонуємо обговорити, що нового та цікавого нам підготували податківці.
ПДВ-облік, коригування

«Зменшуючі» РК до «долютневих» ПН

Суть проблеми: згідно з ПКУ всі РК до «долютневих» ПН повинен реєструвати продавець ( ст. 192 ПКУ). Нагадаємо: ця норма з’явилася ще в період тестового режиму ПДВ і потім завдяки Закону № 643* «осіла» у  ст. 192 ПКУ. Насправді ж на реєстрацію в ЄРПН такі РК пропускаються тільки за умови їх реєстрації покупцем (якщо покупець є платником ПДВ)**.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII.

** Див. статті «Розрахунок коригування до ПН: розбираємо популярні питання» («Бухгалтер 911», 2015, № 35) і «Зменшуючі РК за «старими» ПН: проблема без вирішення» («Бухгалтер 911», 2015, № 34).

І ось що думають податківці з цього приводу. У листах № 20281*** і № 8781**** вони стверджують, що всі «зменшуючі» РК (у тому числі і до «долютневих» ПН) повинен реєструвати покупець. І хоча аргументи на користь такого висновку відшукати у ПКУ складно, висновок фіскалів продиктований самою логікою «суперформули» (на це ми також звертали увагу в наших статтях**). Якщо продавець отримав би право одноосібно реєструвати «зменшуючі» РК, то покупець не зміг би контролювати свій ліміт. Зареєструвавши «зменшуючий» РК, постачальник автоматично б зменшив показник ∑НаклОтр покупця і «зрізав» би йому частину ліміту. А так не має бути.

*** Лист ДФСУ від 24.09.2015 р. № 20281/6/99-99-19-03-02-15.

**** Лист ДФСУ від 17.09.2015 р. № 8781/Ч/99-99-19-03-02-14.

Тому слід прислухатися до думки податківців і всі без винятку «зменшуючі» РК (у тому числі і до «долютневих» ПН) надсилати на реєстрацію покупцю. А норму ПКУ, найімовірніше, пізніше підкоригують.

Принаймні, у проекті нового Порядку заповнення ПН хочуть закріпити норми про те, що всі без винятку «зменшуючі» РК, складені після 01.07.2015 р. до ПН для покупця — платника ПДВ, реєструє покупець.

Дата отримання РК у гр. 7 додатка Д1 і регштрафи

Штрафи не застосовуються до РК, складеного (з датою складання) до 01.10.2015 р. ( п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Ще одно цікаве роз’яснення — лист № 20289*****. У першій частині цього листа податківці порушили питання: чи застосовується штраф до покупця за несвоєчасну реєстрацію «зменшуючого» РК? Адже штраф розраховується від суми ПДВ, а вона в такому РК є від’ємною. У листі податківці підтвердили висновок п. 1201 ПКУ — штраф застосовується і до покупця. Розраховується він від «абсолютного» значення. Щоправда, не зрозуміло, що робити за ситуації, коли продавець взагалі не передав покупцю такий РК на реєстрацію або передав його із запізненням.

***** Лист ДФСУ від 24.09.2015 р. № 20289/6/99-99-19-03-02-15.

Наступний момент, якому приділено увагу в листі: яку дату отримання РК ставити до гр. 7 додатка Д1? Причому в листі розглядається випадок, коли РК є «збільшуючим» (тобто його зобов’язаний реєструвати продавець). Податківці говорять, що в цьому випадку у гр. 7 таблиці 1 (заповнюється продавцем) і таблиці 2 (заповнюється покупцем) додатка Д1 вказується дата реєстрації РК продавцем. Таких висновків раніше доходили і ми******. Відстежувати дату реєстрації можна за квитанцією з ЄРПН.

****** Читайте статтю «Графа 7 додатка Д1: яку дату ставити» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 27.

Єдине, що залишається невирішеним, — це проставляння дати безпосередньо продавцем у гр. 7 таблиці 1, якщо РК був виписаний у звітному періоді, але на дату подання декларації так і не був зареєстрований. Нагадаємо: продавець повинен збільшити ПЗ у періоді коригування незалежно від факту реєстрації РК в ЄРПН. У цьому випадку доведеться заповнювати гр. 7 таблиці 1 з прокресленнями, а потім подавати УР (див. далі).

Якщо дата отримання РК у додатку Д1 не зазначена або зазначена неправильно, податківці вважають це помилкою. Для її виправлення вони рекомендують подати УР і «уточнюючий» додаток Д1, в якому: 1) запис з неправильною датою отримання (уключаючи вартісні показники) вказується з «мінусом» (тобто сторнується); 2) вказується правильний запис (уключаючи вартісні показники); 3) у рядку «Усього» проставляється «0».

Зауважимо, що у зворотній ситуації, коли РК є «зменшуючим», датою отримання такого розрахунку покупцем є дата його реєстрації в ЄРПН покупцем (про це податківці вже говорили раніше).

Коригування після «ПДВ-виходу»

У листі № 20255******* податківці розглянули ситуацію, коли після постачання товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації, а покупець на дату такого коригування вже є неплатником ПДВ. Нагадаємо, що в загальному випадку при поверненні товарів / зміні суми компенсації або поверненні передоплати коригування ПЗ і ПК здійснюється на підставі РК ( ст. 192 ПКУ). А якщо покупець на кінець звітного періоду виявився неплатником, то коригування можливе при дотриманні умов п. 192.2 ПКУ.

******* Лист ДФСУ від 24.09.2015 р. № 20255/6/99-99-19-03-02-15.

У листі податківці говорять: якщо відбувається збільшення суми компенсації, то продавець на дату такого збільшення (на суму збільшення) повинен скласти нову ПН з ІПН 100000000000 (тобто вважається, що це нова операція постачання). РК у цьому випадку, на думку фіскалів, не може бути складений, оскільки покупець уже є неплатником. Тут проблема технічного характеру. Річ у тім, що спочатку ПН була складена на покупця з «реальним» ІПН, а коригування відбувається, коли покупець є неплатником (тобто РК повинен уже складатися з умовним ІПН 100000000000). Але ЄРПН не пропустить на реєстрацію РК з ІПН, за яким немає ПН.

У ситуації зі збільшенням суми компенсації податківці говорять: складайте нову ПН на збільшуючу суму. Але безпроблемно цей варіант пройде, якщо здійснюється допоставка товару, яка раніше оплачена не була. Набагато гіршими є справи зі «зменшуючими» РК. Адже наявна проблема в ЄРПН (невідповідність ІПН у ПН і РК до неї) і думка податківців про те, що РК у цій ситуації не складається, залишають нерозв’язаною можливість відкоригувати ПЗ продавцю. Хоча п. 192.2 ПКУ дозволяє це зробити.

Очевидно, що технічні проблеми з реєстрацією РК не повинні обмежувати право постачальника на зменшення ПЗ. Але, найімовірніше, позицію доведеться відстоювати в суді.

m.kazanova@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам