Це документ вільної форми (іменний або на пред’явника), який виконує зазвичай дві функції:
1) підтверджує внесення авансової плати за товар/послугу вартістю, що відповідає номіналу сертифіката;
2) надає право пред’явникові сертифіката на отримання товару/послуги від «емітента» такого сертифіката.
Матеріал, з якого виготовляється сертифікат, може бути будь-яким, але найчастіше це пластик, рідше — папір. Що стосується реквізитів сертифіката, то «емітент» вільний установити їх на власний розсуд — головне, щоб вони відповідали суті правовідносин. Зокрема, серед них можуть бути:
— номінал сертифіката (тобто вартість товару/послуги, на який він може бути обміняний);
— П. І. Б. держателя — якщо сертифікат іменний;
— строк дії сертифіката — якщо можливість його використання обмежена часом;
— інші реквізити.
Важливо! Подарунковий сертифікат фактично є документом, що підтверджує майнове право його держателя отримати товар/послугу.
А суть операції з передачі сертифіката полягає в оформленні передоплати за товар/послугу, а не в придбанні власне сертифіката.
Операцію з «емісії» і реалізації подарункового сертифіката не можна розглядати як його продаж у вигляді окремого предмета, оскільки це всього лише клаптик паперу або шматочок пластика, який містить напис, що це подарунковий сертифікат.
Відповідно окремого КВЕДа під продаж подарункових сертифікатів просто не існує в природі.
Уведення в обіг подарункових сертифікатів оформляють наказом (розпорядженням), яким також затверджують Положення про порядок видачі та погашення подарункових сертифікатів (далі — Положення).
У Положенні ви можете прописати такі відомості:
— факт уведення в обіг подарункових сертифікатів у зв’язку з маркетинговою кампанією, що проводиться;
— номінали сертифікатів;
— перелік товарів/послуг, на які можна обміняти подарунковий сертифікат;
— можливість/неможливість повернення залишку коштів з номіналу сертифіката після отримання товару/послуги;
— дата, до якої сертифікати підлягають обміну на відповідні товари/послуги;
— перелік працівників, відповідальних за проведення цього заходу;
— право держателя подарункового сертифіката обміняти його на товар/послугу більшої вартості, ніж номінал сертифіката;
— інші відомості, які продавець побажає зазначити.
Через те що потенційними покупцями є всі, хто бажає, таке Положення слід розмістити на видному місці.
Продаж подарункового сертифіката не можна розглядати як його продаж як окремого предмета. По-перше, подарунковий сертифікат для його «емітента» не є товаром (сам собою він не становить жодної матеріальної цінності). А по-друге, економічна суть такої операції полягає в оформленні передоплати деякого товару/послуги. Відштовхуючись від цих фактів, і визначають облікові наслідки в «емітентів» подарункових сертифікатів.
Так, ФОП-ЄП продаж подарункового сертифіката відображає як звичайне отримання авансу (тобто показує ЄП-дохід).
Якщо ФОП зареєстрований платником ПДВ, то доведеться також за «першою подією» (отриманням передоплати) нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. Причому, як пропонують фіскали (див. лист ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2869/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), у ПН, складеній на дату продажу подарункового сертифіката, зазначається його код згідно з УКТ ЗЕД, а в номенклатурній гр. 2 — «Подарунковий сертифікат».
Який саме код УКТ ЗЕД зазначати для подарункового сертифіката, податківці замовчують.
Оскільки спеціального коду для нього немає, логічно обрати умовний код «00120» з переліку умовних кодів товарів, які повинні застосовуватися за відсутності кодів товарів в УКТ ЗЕД*.
* tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html
Отоварювання подарункового сертифіката — це не що інше, як звичайне відвантаження товару (надання послуги), тобто, по суті, «друга подія».
Якщо вартість товару/послуги дорівнює номіналу сертифіката, то все просто. І в ЄП-, і в ПДВ-обліку жодних наслідків. Щоправда, щоб усе виглядало гарно, на дату продажу товарів/послуг потрібно змінити номенклатуру і код товару за УКТ ЗЕД у ПН. Для цього продавець складає РК з причиною коригування «Зміна номенклатури»:
— прибирає «стару» номенклатуру, тобто показує код сертифіката згідно з УКТ ЗЕД зі знаком «-». При цьому в гр. 1 такого РК обов’язково зазначають порядковий номер рядка коригованої ПН (номенклатура якого анулюється);
— зазначає зі знаком «+» в окремих рядках показники номенклатури товарів/послуг, які фактично за рахунок подарункового сертифіката були поставлені (нові товарні позиції). У гр. 1 РК таким новим товарним позиціям присвоюють нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в коригованій ПН**. Такий порядок дій описаний у листі ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2869/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ).
** Вам допоможе стаття «Шпаргалка для заповнення розрахунку коригування» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 19).
Утім, якщо сума компенсації і, відповідно, податкових зобов’язань не змінюється, то особливої необхідності в складанні РК до підсумкової ПН теж немає. Адже великою мірою продавцеві за таку вільність нічого не загрожує, а покупцеві ні ПН, ні РК до неї не потрібні.
Якщо суми, зазначеної в сертифікаті, не достатньо, щоб розрахуватися за обраний товар/послугу, то володар подарункового сертифіката повинен різницю, що виникла, доплатити. Тоді ФОП відображає ЄП-дохід на суму доплати. А в ПДВ-обліку донараховує ПЗ на різницю між фактичною сумою постачання і номіналом сертифіката.
Відповідно на дату фактичної передачі товару на суму такої різниці додатково до РК, який коригує номенклатуру товару, складаємо «нову» ПН. Хоча можна зробити й по-іншому: скласти тільки один РК, у якому врахувати доплату, а «нову» ПН не оформляти.
До речі, якщо йдеться про постачання товарів за готівку, то доплачена сума коштів і відповідна сума ПДВ відобразяться в підсумковій ПН на дату погашення сертифіката (див. лист ДФСУ від 21.10.2016 р. № 22779/6/99-99-15-03-02-15).
Якщо володар подарункового сертифіката обрав товар/послугу вартістю менше, ніж номінал сертифіката, то різницю в грошовому еквіваленті йому зазвичай ніхто не повертає. Тому в ЄП-доході залишається вся сума, зазначена в номіналі сертифіката.
Що стосується ПДВ-обліку, то податківці в цьому випадку вважають, що товар/послуга проданий за вартістю, яка дорівнює номіналу подарункового сертифіката. Відповідно зобов’язання, сформовані на дату реалізації сертифіката, не зменшуються (див. «свіжий» лист ДПСУ від 05.05.2020 р. № 1811/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
Утім, з таким фіскальним підходом можна сперечатися, хоча обстоювати свою позицію, можливо, доведеться через суд. Аргументи можуть бути такими.
Різниця, що виникла, є саме перевищенням номіналу подарункового сертифіката або суми авансу, оформленого сертифікатом, над продажною ціною, а не компенсацією вартості реалізованого товару. Адже реальна вартість проданих товарів/послуг підтверджена первинними документами (касовий чек, видаткова накладна, акт приймання-передачі тощо), а номінал зазначений на самому сертифікаті.
Крім того, враховуючи, що сума такого перевищення не повертатиметься покупцеві, її можна визнати безповоротною фіндопомогою (п.п. 14.1.257 ПКУ). А раз так, то відсутнє постачання товарів/послуг, а отже, немає й ПДВ-зобов’язань.
Подібні аргументи стануть у пригоді й коли ви зніматимете ПЗ за простроченими сертифікатами, тобто виданими покупцям, але так і не пред’явленими до обміну на товари/послуги.
Враховуючи непостійність і нелогічність наших податківців, ми не виключаємо проблеми в єдинників з приводу негрошової форми розрахунку. Хоча досі на «нехороші» консультації із цього приводу ми не натрапляли.
Але якщо все ж виникне спірна ситуація, ФОП потрібно наполягати на тому, що відображення суми, яка надійшла при продажу сертифікатів, як передоплати за товар (з включенням її за цією датою до доходу й оподаткуванням ЄП!) доводить факт грошовості розрахунків. Адже не може бути за один товар два платежі — і грошима, і сертифікатом. І загалом слід упирати на авансовий характер платежу за сертифікатом. При цьому сам сертифікат слугує лише підтвердженням факту внесення такого авансу.