Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2021/№6
Друкувати

Довгострокова, прострочена, безнадійна заборгованість: відповіді на запитання

Казанова Марина, налоговый эксперт
У цій статті розберемо питання, пов’язані з тим, потрібно/не потрібно в тій чи іншій ситуації дисконтувати заборгованість, як відображати у фінзвітності результати дисконтування, коли можна списати заборгованість як безнадійну (враховуючи той момент, що в період дії карантину перебіг строків позовної давності продовжується на строк дії карантину).

Договір з постачальником підписано на 2 роки у 2017 році з подальшою пролонгацією щорічно. Станом на 31.12.2020 р. маємо грошову заборгованість перед постачальником більше року. Чи потрібно на дату балансу дисконтувати цю заборгованість?

Судячи з того, що в запитанні йдеться про договір з постачальником, імовірніше, мова йде про звичайний договір на постачання товарів. Просто передбачається, що таке постачання здійснюватиметься не на разовій, а на постійній основі.

При цьому дисконтуванню в нас підлягає саме довгострокова заборгованість / довгострокові зобов’язання (п. 9 НП(С)БО 11, п. 12 НП(С)БО 10). А це та заборгованість, установлений договірний (!) строк погашення якої більше року. Наприклад, якби товар постачався на умовах відстрочення платежу і договірний строк такого відстрочення був більше року, то тоді таке зобов’язання мало б ознаки довгострокового. Якщо строки оплати «стандартні» (раз на місяць, у міру відвантаження, тобто за умовами договору строк оплати за товар менше року), то це — не довгострокова заборгованість.

У зв’язку із цим не потрібно плутати довгострокову заборгованість і прострочену заборгованість. Прострочена заборгованість (навіть якщо строк прострочення більше року) не є довгостроковою, адже строк оплати її вже настав і кредитор може вимагати її погашення в будь-який момент часу. Відповідно її дисконтувати не потрібно.

Чи має право мікропідприємство створювати резерв сумнівних боргів (дебіторську заборгованість)? Звітність подаємо раз на рік без податкових різниць. Якщо так, то на яку дату створюємо резерв: на 31.12?

Так, мікропідприємство має право створювати резерв сумнівних боргів. Адже п. 7 НП(С)БО 25 говорить про те, що мікропідприємства можуть (а не зобов’язані) поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу у її фактичній сумі. Відповідно якщо мікропідприємство бажає нараховувати резерв — жодних перешкод для цього немає!

Резерв сумнівних боргів визначають на кожну дату балансу (п. 7 НП(С)БО 10). Оскільки звітність мікропідприємства складають раз на рік, то такою датою буде «31.12».

Знову ж таки бажано рішення про те, що мікропідприємство створюватиме резерв сумнівних боргів (тобто не користуватиметься «поблажками» з п. 7 НП(С)БО 25), закріпити в наказі про облікову політику.

Під час судового розгляду з боржником була досягнута мирова угода. Відповідна сума боргу (дебіторської заборгованості) була зменшена. Як списати частину дебіторської заборгованості? Підприємство не застосовує податкових різниць, резерв сумнівних боргів не створювався.

Оскільки досягнута мирова угода з боржником, сума прощеного боргу підлягає списанню в обліку (у періоді, коли досягнута така домовленість).

Якщо резерв сумнівних боргів не створювали, в обліку це відображається проводкою: Дт 949, 977 — Кт 377, 183 (на суму списаної заборгованості).

Якщо б РСБ створювали: коригування РСБ: Дт 38 — Кт 719 (або «червоне сторно»: Дт 944 — Кт 38); списання заборгованості: Дт 949, 977 — Кт 183, 377 (для довгострокової — на суму балансової (теперішньої) вартості).

Важливо! Дебіторська заборгованість, списана на підставі мирової угоди, не вважається безнадійною заборгованістю згідно з п.п. 14.1.11 ПКУ (ср. ). Відповідно той, хто застосовує податкові різниці з податку на прибуток, потрапить у незавидне становище. Збільшити фінрезультат на суму списаної заборгованості згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ доведеться. А зменшити фінрезультат на її суму згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ — не вийде. Але оскільки в нашому випадку різниці підприємство не розраховує, ця операція відобразиться за правилами бухобліку.

За договором підприємство повинне було повернути фіндопомогу ще у 2018 році. У 2020-му ми повністю повернули всю суму простроченої допомоги за старим договором і отримали ту саму суму, але вже за новим договором. Що та як потрібно буде відобразити у фінзвітності за 2020 рік?

Стосовно поворотної фіндопомоги, яку потрібно було повернути у 2018 році, вона вже перетворилася на прострочену, а прострочені заборгованості ми не дисконтуємо (навіть якщо прострочення більше року). Тому щодо «старої» простроченої поворотної фіндопомоги, яку повернули у 2020 році, у фінзвітності за 2020 рік показуємо просто закриття кредиторської заборгованості: Дт 611 — Кт 311 (рахунки доходів і витрат у цьому випадку не зачіпаються).

Тепер щодо нової поворотної фіндопомоги (отриманої у 2020 році). Облік залежатиме від того, на який строк за договором узяли цю фіндопомогу: на строк до 1 року чи більше, тобто вона матиме статус довгострокової чи короткострокової.

Якщо позика отримана (договірний строк її повернення) на строк до 1 року включно, то відображаємо її як короткострокову заборгованість (Кт субрахунку 685) у сумі погашення (п. 11 НП(С)БО 11), тобто за номіналом. У балансі сума нової позики буде відображена за рядком 1690 «Інші поточні зобов’язання».

Якщо позика отримана на строк більше 1 року, то відображаємо її як довгострокове зобов’язання (за кредитом рахунка 55) за теперішньою (дисконтованою) вартістю.

При цьому різницю між номінальною і дисконтованою вартістю заборгованості позичальник відображає у складі інших доходів від фінансових операцій: Дт 55 — Кт 733 (рядок 2220 «Інші фінансові доходи» Звіту про фінансові результати). Саму позику відображають у складі «Інші довгострокові зобов’язання» рядка 1515 балансу.

Поточна частина довгострокової позики (яка погашатиметься протягом 12 місяців з дати балансу) відображається проводкою: Дт 55 — Кт 61 (у балансі відображається за рядком 1690).

Надалі на кожну дату балансу показуємо витрати за відсотками, пов’язані з амортизацією дисконту (Дт 952 — Кт 55). У Звіті про фінрезультати (форма № 2) — рядок 2250.

Для наочності покажемо це на прикладі.

Приклад. Безвідсоткова позика була отримана 02.02.2020 р. на 2 роки (термін повернення — 02.02.2022 р.) у сумі 100 000 грн. Ставка дисконтування (умовно) — 20 %.

Визначаємо теперішню (дисконтовану) вартість заборгованості:

100000 : (1 + 0,2)2 = 69444,44 грн.

Дисконт: 100000 - 69444,44 = 30555,56 (грн).

Далі визначимо розмір %, виходячи з якого амортизуватиметься дисконт:

— за період з 02.02.2020 р. по 31.12.2020 р. (кількість днів використання — 333 дні):

(1 + 0,2)333/365 - 1 = 0,180971 %;

— за період з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р. (365 днів):

(1 + 0,2)365/365 - 1 = 0,2 %;

— за період з 01.01.2022 р. по 02.02.2022 р. (32 дні):

(1 + 0,2)32/365 - 1 = 0,016113 %.

Таблиця амортизації дисконту

Вартість на початок періоду

Відсоток

Платіж

Балансова вартість на кінець періоду

02.02.2020 р.

69444,11

12567,45 (69444,11 х 0,180971 %)

82011,89

01.01.2021 р.

82011,89

16402,38 (82011,89 х 0,2 %)

98414,27

01.01.2022 р.

98414,27

1585,73 (98414,27 х 0,016113 %)

100000

0

з/п

Дата

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

02.02.2020 р.

Отримано позику

311

55

100000,00

2

02.02.2020 р.

Визнано дохід на суму дисконту за довгостроковою заборгованістю

55

733

30555,56

3

31.12.2020 р.

Різницю за дисконтуванням віднесено на витрати

952

55

12567,45

4

31.12.2021 р.

Різницю за дисконтуванням віднесено на витрати

952

55

16402,38

5

31.12.2021 р.

Довгострокову позику переведено до складу

короткострокових зобов’язань

55

611

98414,27

6

02.02.2022 р.

Різницю за дисконтуванням віднесено на витрати

952

611

1585,73

7

02.02.2022 р.

Повернено позику

611

311

100000,00

Що робити з кредиторською заборгованістю перед нерезидентом, якщо оплачувати її не будемо?

Списати цю заборгованість можна буде, коли вона відповідатиме ознакам безнадійної кредиторської заборгованості. У загальному випадку — коли щодо неї минуть строки позовної давності (ПД).

При цьому оскільки йдеться про грошову (монетарну) заборгованість, то весь час, поки така заборгованість «висить» на балансі, її потрібно перераховувати за офіційним курсом НБУ: (1) на кожну дату балансу і (2) на дату списання такої заборгованості після закінчення строку позовної давності. Додатна курсова різниця відображається у складі доходів (Кт 714), а від’ємна — у складі витрат (Дт 945).

Після закінчення строку ПД сума безнадійної заборгованості списується до складу доходів звітного періоду (п. 5 НП(С)БО 11): Дт 632 — Кт 717.

При цьому варто врахувати, що за ЗЕД-договорами є особливості в розрахунку строку позовної давності*. Також слід звернути увагу, що якщо сторони керувалися правом України (тобто визначають строки позовної давності за ЦКУ), то під час дії карантину строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину (див. наступне запитання).

* Див., зокрема, статтю «Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув: облікові аспекти та не лише…» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 15).

У нас кредиторська заборгованість. Строк 3 роки повинен був минути 18.12.2020 р. Підкажіть, строки позовної давності у зв’язку з карантином продовжуються з 12.03.2020 р. по 28.02.2021 р.? Чи правильно буде до строку 18.12.2020 р. додати 282 дні?

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ встановлено, що:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Слід визнати, що норма виписана неоднозначно. Що означають слова на початку норми «під час дії карантину»? І як трактувати слова «продовжуються на строк дії карантину»? У ЦКУ ж немає такого поняття, як «продовження строку позовної давності»: є тільки «призупинення» і «переривання». Тому й варіанти тлумачення цієї норми можуть бути найрізноманітнішими:

1. Вважати, що, по суті, перебіг строків позовної давності призупиняється на строк дії карантину. Наприклад, Верховний Суд у своєму роз’ясненні від 22.04.2020 р. щодо продовження на період дії карантину процесуальних строків, по суті, прирівнював продовження процесуальних строків до їх призупинення:

«на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється».

І навів приклад:

«Приклад: строк на апеляційне оскарження рішення суду — 30 днів. До початку карантину пройшло 15 днів із визначеного законом 30-денного строку. Загальний строк на апеляційне оскарження з урахуванням положень Закону № 540-ІХ становитиме: 15 + період карантину + 15».

При такому підході в нашому випадку до дати, на яку припадає кінець карантину, необхідно додати дні, що припадають на період з 12.03.2020 р. по 18.12.2020 р. (дата, на яку припадає кінець карантину, + 282 дні). Тобто до строку, який минув до початку карантину, додати строк карантину і додати строк, який припав на період дії карантину.

Цей підхід ми б і вважали пріоритетним. Але, враховуючи, що в п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ прямо не сказано, що перебіг строку позовної давності призупиняється на період карантину, а сказано, що він продовжується, не факт, що такий підхід «приживеться» на практиці.

2. Не виключений варіант, що цю норму потрібно розуміти так, що продовження строку позовної давності діє тільки до кінця карантину (тобто строки просто подовжуються до закінчення карантину). Але цей варіант вбачається нам не логічним.

Важливо! У будь-якому разі (при будь-якому підході) слід пам’ятати: якщо строки позовної давності припадають на карантин, то щонайменше до закінчення карантину списувати заборгованість не можна.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам