Облікова політика — 2022

Навіщо потрібна облікова політика?

Облікова політика (ОП) — це сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством для ведення бухобліку, складання та подання фінзвітності.

Бухгалтерське законодавство (зокрема НП(С)БО) досить часто передбачає декілька варіантів методів оцінки, обліку та процедур. Наприклад, НП(С)БО 7 передбачає декілька методів нарахування амортизації основних засобів.

В ОП ми якраз і закріплюємо обраний підприємством варіант обліку з альтернативних варіантів, передбачених НП(С)БО.

ОП має бути в усіх підприємств — незалежно від їх масштабів і видів діяльності, форми й організації бухобліку. Якщо на підприємстві немає ОП, то достовірність фінзвітності підприємства буде поставлена під сумнів.

Крім того, якщо ви платник податку на прибуток, то враховуючи, що зараз податковоприбутковий облік базується на даних бухобліку, — без ОП вам буде складно доводити правомірність відображення доходів і витрат, якщо бухстандарти передбачають декілька варіантів дій.

Якими помилками в ОП користуються податківці?

Після того як облік з податку на прибуток переорієнтувався на «бухоблікові рейки», ОП припинила бути суто бухгалтерським документом. Податківці запитують цей документ під час перевірок і активно використовують його «недоліки» для донарахувань податкових зобов’язань.

Однією з поширених помилок платників, якою користуються податківці, є те, що фактичний облік на підприємстві не відповідає тим положенням, які закріплені в ОП.

Припустимо, в наказі про ОП для всіх основних засобів зафіксували прямолінійний метод амортизації. У реальності ж застосовували щодо окремих об’єктів абсолютно інший метод — прискореного зменшення залишкової вартості. Фіскали за таких обставин знімають «зайву» амортизацію, а суди їх підтримують. Наочний приклад — постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 27.04.2021 у справі № 826/7646/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/96588773).

Ще однією типовою помилкою є встановити наказом про ОП ліквідаційну вартість абсолютно для всіх об’єктів основних засобів на одному рівні (припустимо, такою, яка дорівнює нулю). Чим небезпечне таке положення? Ліквідаційна вартість важлива для розрахунку амортизації, тобто впливає на суму амортизаційних витрат. І на практиці трапляються випадки, коли податківці визнавали необґрунтованим установлення нульової ліквідаційної вартості, наприклад, щодо транспортних засобів. І вважали, що в такому разі підприємство завищувало суми амортизації.

Ліквідаційна вартість для кожного конкретного об’єкта основних засобів установлюється окремо комісією при введенні об’єкта в експлуатацію.

А ось в ОП краще закріплювати підходи до встановлення ліквідаційної вартості основних засобів — як вона розраховується, коли може переглядатися тощо.

Також ОП не повинна суперечити НП(С)БО. Наприклад, обліковою політикою не можна передбачити прямолінійний метод обліку МНМА. Адже для МНМА п. 27 П(С)БО 7 установлює свої методи амортизації:

— або 50 % у першому місяці використання і 50 % — у місяці списання з балансу;

— або 100 % у першому місяці використання.

Що прописувати в ОП?

Орієнтовний перелік елементів, які можуть бути прописані в обліковій політиці, наведений у п. 2.1 розд. II Методрекомендацій № 635*.

* Методрекомендації щодо ОП підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635.

Але варто зауважити декілька моментів:

1. У Методрекомендаціях № 635 сказано, що в ОП мають фіксуватися, наприклад, положення про:

— застосування рахунків класу 8 «Витрати за елементами» Плану рахунків бухгалтерського обліку;

— періодичність і об’єкти проведення інвентаризації.

Але все це не пов’язано з ОП, а належить до організаційних аспектів системи бухгалтерського обліку. Тому ці положення доцільно закріплювати в окремих документах, наприклад — у наказі про організацію бухобліку на підприємстві.

2. Дисконтування довгострокових заборгованостей за НП(С)БО. Якщо ви не готові обстоювати позицію про недисконтування (хоча Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2021 у справі № 640/13685/19** дійшов висновку, що довгострокові заборгованості за НП(С)БО все-таки можна не дисконтувати), в ОП доцільно закріпити методику дисконтування.

** Детальніше див. у статті «Верховний Суд: довгострокову заборгованість за НП(С)БО можна не дисконтувати» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 28).

Чому це краще зробити? Оскільки, як показує судова практика, податківці можуть «по-своєму» розраховувати і теперішню вартість, і ставки дисконтування. А якщо ви закріпите в ОП положення про дисконтування, вам легше буде обґрунтовувати правильність своїх розрахунків.

На наш погляд, в ОП слід зафіксувати, як мінімум:

— формулу розрахунку теперішньої (дисконтованої) вартості довгострокової заборгованості;

— підходи до визначення ставки дисконтування для кожного з видів довгострокових заборгованостей;

— кількість періодів дисконтування — рік, квартал, місяць;

— як буде обліковуватися довгострокова заборгованість на кожну подальшу дату балансу.

*** Нюанси щодо дисконтування знайдете в статті «Довгострокові заборгованості: так чи можна не дисконтувати?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 48).

3. Підтвердження господарності операції. Ідеться про (не)нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ при різного роду безоплатних роздачах, операціях з уцінки запасів, списання зразків товарів, обов’язкової видачі працівникам спецхарчування (молока) тощо.

Так ось, податківці в подібних випадках не вимагають нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, якщо вартість таких товарів включається в продажну вартість готової продукції, товарів, послуг. Підтверджувати це повинні калькуляція ціни або інший аналогічний документ, визначений ОП (див. лист ДПСУ від 25.05.2020 № 2183/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Вочевидь, фіскали хочуть, щоб перелік витрат, які формують продажну ціну товарів/послуг, був установлений в ОП.

4. До ОП необхідно заносити тільки ті положення, якими підприємство керуватиметься у своїй повсякденній діяльності. Припустимо, якщо підприємство не здійснює і не планує здійснювати виробничої діяльності, то немає сенсу встановлювати в ОП перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), визначати перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, базу їх розподілу тощо.

5. Якщо ви мікропідприємство. НП(С)БО 25 дає вам низку облікових «поблажок». Наприклад, можливість:

(1) не створювати забезпечення наступних (майбутніх) витрат і платежів, а визнавати відповідні витрати в періоді їх понесення;

2) включати поточну дебіторську заборгованість у підсумок Балансу за її фактичною сумою, тобто без розрахунку резерву сумнівних боргів.

А оскільки в того ж мікропідприємства є право вибору, то воно має вирішити — скористатися послабленням із НП(С)БО 25 чи діяти, як усі. Якщо, скажімо, мікропідприємство не нараховуватиме забезпечення на виплату відпусток працівникам (резерв відпусток), то в наказі про ОП так і слід записати: «не створюємо забезпечення на виплату наступних відпусток працівникам».

Коли допускаються/потрібні зміни в ОП?

Згідно з бухпринципом послідовності (ст. 4 Закону про бухоблік) обрана підприємством ОП повинна застосовуватися постійно, з року в рік. Застосування ОП на постійній основі забезпечує порівнянність фінансової інформації за різні звітні періоди.

Звідси висновок: перевидавати наказ про ОП щороку наново не треба. Так само, як і не можна вносити зміни в ОП без видимих на те підстав.

Коли до ОП вносять зміни?

Обов’язково переглядають ОП, якщо змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО. Тобто коли вносяться зміни до бухнормативки.

У минулому 2021 році зміни до НП(С)БО та інших нормативних актів, які впливають на облікову політику, не вносилися. Тому змінювати облікову політику підприємствам, які використовують нацстандарти, на цій підставі у 2022 році не треба.

Добровільні зміни можливі, якщо:

— змінюються статутні вимоги (тобто внесені зміни до статуту, які зачіпають сферу бухобліку на підприємстві). Прикладом таких змін може бути зміна або додавання видів діяльності;

— або зміни ОП забезпечать достовірніше відображення подій/госпоперацій у бухобліку та фінзвітності підприємства.

Важливо! Зміни в ОП вимагають ретроспективного перерахунку. А ретроспективний перерахунок передбачає застосування нової ОП до подій і операцій так, нібито вона застосовувалася завжди, а не з моменту її встановлення. У свою чергу це спричинить необхідність:

1) коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

2) повторного подання порівняльної інформації у фінансовій звітності. Тобто за попередні періоди звітність складають так, ніби в ній уже застосовувалася змінена ОП.

А ось зміни в облікових оцінках — застосовуються перспективно. Тобто без перерахунку показників попередніх періодів.

Прикладом облікової оцінки є, зокрема, встановлення:

— строку корисного використання (експлуатації) об’єктів необоротних активів;

— ліквідаційної вартості об’єктів необоротних активів;

— порядку класифікації дебіторської заборгованості за строками її непогашення.

Крім того, як зазначає Мінфін, до змін облікових оцінок також належать: зміна методу амортизації об’єктів необоротних активів (див. лист від 02.11.2009 № 31-34000-20-23-5535/5708); зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Якщо коригувати вам нічого — продовжуйте й надалі застосовувати свою ОП. Ще раз відзначимо, що перевидавати щороку наново наказ про облікову політику не треба ☺.