Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, №26
Чи несе відповідальність бухгалтер за помилки попереднього бухгалтера?
Одне з найпоширеніших запитань на практиці — це відповідальність за старі помилки, до яких новий бухгалтер не має відношення, проте їх виявлено після того, як попередній бухгалтер передав йому справи. При передачі справ ми радимо за результатами перевірки складати відповідний акт, в якому новий бухгалтер (здебільшого це стосується головбуха) ставить свій підпис про їх отримання. І це не дивлячись на те, що у жодному нормативному акті не передбачено обов’язок нового бухгалтера перевіряти отримані від колишнього бухгалтера справи.
Деякі підприємства в посадовій інструкції головного бухгалтера прописують обов’язок складання акта про передачу справ за результатами перевірки стану бухобліку і прозорості фінзвітності. Відповідно якщо такий обов’язок зафіксовано, а новий бухгалтер ним знехтував, то не виключено притягнення його до відповідальності, навіть кримінальної, за службову недбалість згідно зі ст. 367 Кримінального кодексу. Водночас якщо навіть акт про передачу справ складався, то підпис на ньому нового головного бухгалтера не свідчить, що він перевірив правильність усієї переданої бухгалтерії. Такий підпис констатує винятково передачу справ. Тому новий головний бухгалтер має відповідати тільки за збереження отриманих документів, а не за їх зміст.
Якщо ж обов’язок з перевірки документації, підписаної попереднім головним бухгалтером, у посадовій інструкції не передбачено, новий головний бухгалтер не може нести відповідальність за дії попередника. За старі помилки мають відповідати ті особи, які підписували документи. Наприклад, на етапі складання фінзвітність підписують керівник і бухгалтер підприємства. Відповідно якщо у звітності минулих періодів недостовірно відображено будь-які дані, то відповідальність за це несуть особи, які свого часу підписали ці документи.
Одним із варіантів, який мінімізує можливі спори, пов’язані з передачею справ, є аудиторська перевірка, за результатами якої складають відповідний акт. Проте цей спосіб не з дешевих, тому ним користуються здебільшого тільки великі підприємства.