Податківці відповіли на питання щодо виконання функцій податкового агента представництвом української компанії, розташованим на території іншої держави, якщо наймані працівники є іноземними громадянами, в ІПК від 21.03.2019 р. № 1138/10/26-15-13-06-12-ІПК.
Отже, платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержані резидентом договірної держави у зв’язку з роботою за наймом, підлягають оподаткуванню тільки в цій державі, якщо робота за наймом не здійснюється в іншій договірній державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у тій другій державі.
Так, винагорода, одержана резидентом договірної держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в іншій договірній державі, підлягає оподаткуванню тільки в першій згаданій державі, якщо:
а) одержувач знаходиться в іншій державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом відповідного податкового року; та
б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом іншої держави; та
в) витрати по сплаті винагороди не несе постійне представництво або фіксована база, яку наймач має в іншій державі
Таким чином, якщо працівники закордонного представництва українського підприємства, які не є резидентами України, отримують заробітну плату з джерелом походження за межами України, то юридична особа не виступає по відношенню до них податковим агентом, не утримує з такої заробітної плати податок на доходи та військовий збір й відповідно не відображає такий дохід в розрахунку за формою № 1ДФ.