Ідеться про закон від 30 березня (на основі проєкту № 3275).
50 сторінок тексту. Важливого тексту. Переважно хорошого.
Із дня на день чекаємо фінальних процедур і набуття чинності законом.
А зараз наведемо перелік головних новацій.
1. Ліміти єдиноподатників
За підвищення лімітів річного доходу вже голосували (закон на основі проєкту № 1210). Оскільки той закон Президент загубив, то депутатам довелося проголосувати за зміни ще раз.
Буде так:
група 1 — 1 млн грн, замість 0,3;
група 2 — 5 млн грн, замість 1,5;
група 3 — 7 млн грн, замість 5.
2. Земельний податок та оренда землі
Попередній антикризовий Закон № 533 звільнив від земельного податку та орендної плати за держ- і комун- землю за березень і квітень.
Раділи недовго. Новий закон зберігає березневу пільгу, але примушує платити за квітень.
Якщо вже встигли подати уточненку до річної декларації і зняли нарахування за березень і квітень, то потрібно знову уточнитися — повернути на місце квітневий платіж (без штрафів).
Більшість ще не уточнювалися. Тому уточненкою знімемо тільки березневий платіж. Зробити це варто до 30 квітня. Якщо використовуємо місячні декларації, то за березень декларуємо нульову суму.
3. Податок на нерухомість
Ситуація як із землею.
Закон № 533 звільнив нежитлову нерухомість від податку за два місяці — березень і квітень.
Тепер цю пільгу обрізали — залишили тільки березень. За квітень податок платимо.
Якщо юрособа вже зняла уточненкою нарахування березня-квітня, то потрібно знову уточнитися — тепер додати нарахування за квітень.
Якщо уточненку не подавали, то до 30 квітня варто подати. У ній знімаємо нарахування за березень. Для цього зазначаємо 2 місяці перебування у власності в I кварталі.
Перерахунок за фізособами зроблять податківці. Березнева пільга стосується тільки нежитлової нерухомості.
4. Чи можна не платити за оренду?
Можна, але це стосується далеко не всіх випадків (так-так, ми в курсі, що тисяча п'ятсот сайтів написали: всіх орендарів звільнили від орендної плати).
За оренду не платять, тільки якщо через карантинні обмеження майно не можна використати за призначенням.
Саме так ми розуміємо зміни (п. 14 Завершальних положень ЦКУ).
Детальніше про різні варіанти див. тут.
5. Як оплачувати простій?
Тепер вимушений карантинний простій оплачують не за середнім заробітком, а не нижче від двох третин тарифної ставки (ст. 113 КЗпП).
Якщо простій — добровільна ініціатива роботодавця (а не виконання рішень КМУ або місцевої влади), то і раніше працівникам потрібно було оплачувати дві третини.
Зрозуміло, такий порядок оплати не стосується ситуації, за якої працівник сам забажав піти у відпустку (у тому числі неоплачувану).
6. Гнучкий режим і дистанційна робота
Безпосередньо у КЗпП з'явилися правила про гнучкий режим робочого часу, а також норми про дистанційну роботу.
Відкриттів у нових правилах немає.
Проте при дистанційній (надомній) роботі обов'язковим буде письмовий трудовий договір (ст. 24 КЗпП).
Вважаємо, що це правило не застосовується до працівника, який іноді працює вдома (ст. 1 Конвенції про надомну працю).
При цьому в поточній коронавірусній ситуації можна обійтися без письмового договору, а відправити на дистанційку наказом (ст. 60 КзпП).
7. Оприлюднення звітності та аудит
Інформація для тих, хто повинен оприлюднити фінзвітність за 2019 рік разом з аудиторським висновком.
Це:
— підприємства, що становлять суспільний інтерес, у тому числі великі;
— ПАТ;
— загальнодержавні природні монополісти;
— «добувачі»;
— середні;
— мікро- та малі фінансові установи.
Строк на оприлюднення для різних підприємств різний: до 30 квітня, до 1 червня (див. ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік). Проте адмінштраф за порушення однаково великий: від 17 до 34 тис. грн.
Що змінилося?
Обов'язковий аудит не скасували, але позбавили від штрафу. За умови, якщо фінзвіт разом з аудиторським висновком буде оприлюднений протягом 90 днів після завершення карантину, а для емітентів цінних паперів — 5 робочих днів після загальних зборів. Спасибі й на цьому.
8. Медпільга з ПДВ
Не лише ввезення, а й постачання антивірусних товарів за переліком КМУ звільнили від ПДВ (п. 71 Перехідних положень ПКУ). Минулого разу про внутрішнє постачання забули.
Якщо придбали з ПДВ, а продаємо за пільгою, то податковий кредит зберігається.
Це щастя запрацює з 17 березня 2020 року. Пільга діє до кінця місяця завершення карантину (тобто наразі до кінця квітня).
Виходить, норма набуває чинності заднім числом.
Проте з цим «заднім числом» запитань більше, ніж відповідей. Що робити з уже нарахованим ПДВ? Наприклад, в роздробі. Уточнитися і залишити ПДВ собі?
9. Антивірусна добродійність
З'явилися такі податкові послаблення.
1. Для фізичних осіб до ПДФОшної податкової знижки потрапляє вся сума антивірусної добродійності (підрозд. 1 п. 11 Перехідних положень ПКУ).
2. Для юросіб-високодохідників уся сума переданої антивірусної добродійності включається до витрат без податкових коригувань (п. 51-1 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ). Для малодохідників таких коригувань не було і раніше.
3. Для закладів охорони здоров'я безоплатно отримані суми або вартість товарів для податкових цілей виключають із доходу.
4. Для громадських об'єднань і благодійних організацій обсяги ПДВшної пільги за ліками і добродійністю не потрапляють до мільйонного критерію для реєстрації платником ПДВ (п. 72 підрозд. 2 Перехідних положень ПКУ). Це чудово, але як тепер всім іншим доводити, що пільговане постачання не належить до поняття «що підлягає оподаткуванню» і не включається до мільйонного критерію для реєстрації платником ПДВ.
10. Продовження перебігу строків
У карантин зупиняють перебіг різні строки (але далеко не усі).
Наведемо деякі, щоб проілюструвати розмах:
— строки позовної давності за ЦКУ;
— строки на адміноскарження рішень податківців (ст. 56 ПКУ);
— строки на подання заяви до суду з приводу трудової суперечки (ст. 233 КЗпП);
— багато судових строків у частині адміністративних суперечок, у тому числі строк звернення до адмінсуду (зміни в КАСУ);
— процесуальні строки за господарським судочинством (зміни в ГПК);
— строки давності в суперечках про визнання батьківства/материнства за Сімейним кодексом тощо.
Після карантину або конкретно обумовленої в законі дати (наприклад, для строків оскарження податкових рішень — після 31 травня) перебіг цих строків продовжується.
Мета змін зрозуміла. Самоізоляція не повинна призвести до втрати тих або інших прав.
Але нові правила спрацьовують і у зворотний бік.
Наприклад, скаргу на заблоковану податкову накладну розглядають 10 днів (п.п. 56.23.3 ПКУ). Пропуск цього строку призводить до задоволення скарги (п.п. 56.23.4 ПКУ). Тепер податківці можуть тягнути з розглядом скарги аж до червня і весь цей час ПН буде не зареєстрована.
11. Загальні збори учасників/акціонерів
Врегульовано очевидну проблему з проведенням загальних зборів.
АТ можуть зібратися за підсумками 2019 року протягом трьох місяців після закінчення карантину (п. 10 Завершальних положень Закону про АТ).
ТОВ відведено 6 місяців на річні загальні збори (ст. 31 Закону про ТОВ). Але зараз цей строк продовжили — дали 3 місяці після закінчення карантину. Утім, учасники ТОВ зазвичай не сильно хвилюються через цей 6-місячний строк.
Відсунули і строк розкриття інформації емітентами цінних паперів (5 днів після загальних зборів).
12. Система автоматичного зіставлення обігу і залишків пального
Її старт знову перенесли (п. 47).
Тепер на 1 липня 2020 року (з 1 квітня).
Причому з 1 липня по 1 жовтня 2020 року система працюватиме в тестовому режимі (ст. 233 ПКУ).
13. Мораторій на штрафи і перевірки
Закон № 533 встановив частковий мораторій на штрафування і перевірки.
Частковий, адже на деякі види штрафів і перевірок мораторій не поширюється (детальніше про це читайте тут).
Зміни трохи підкоригували ці винятки в паливно-алкогольно-тютюновій штрафній частині (п. 52-1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ).
Із-під мораторію на перевірки вивели фактичні паливно-алкогольно-тютюнові перевірки (п. 52-2 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ).
Дію часткового мораторію на планові контрольні заходи продовжили до 1 червня 2020 року (було до 31 травня 2020 року).
В ухваленому законі багато інших норм. Наприклад, послаблень для виробництва дезінфекційних засобів і посилень у держрегулюванні цін на антивірусні і соціально значущі товари. Особливо обумовлена можливість отримання малим і середнім бізнесом допомоги по частковому безробіттю (ст. 47-1 Закону про зайнятість).
Чекаємо підписання Президентом та офіційної публікації (з цієї дати закон набуде чинності). Обов'язково розповімо про появу фінального тексту закону.
Дмитро Винокуров, головний редактор «Податки та бухгалтерський облік»