Закон направлений на підвищення якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабміну, Мінфіну при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, що дозволить завершити процедури виведення банків з ринку/ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень НБУ, Фонду, КМУ, Мінфіну шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.
Крім того реалізація положень закону сприятиме підвищенню ефективності застосування Фондом можливих механізмів виведення банків з ринку та збільшенню кількості кредиторів, вимоги яких будуть задоволені в ході ліквідації та після її завершення, зменшення витрат Фонду та коштів платників податків у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні системно важливого банку з ринку.
Закон передбачає внесення змін у такі законодавчі акти України: Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Закон України “Про банки і банківську діяльність”, Закон України “Про Національний банк України”, Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України “Про виконавче провадження”, Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Закон України “Про нотаріат”, Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та інші.
Вказаними змінами розширено повноваження НБУ, щодо здійснення нагляду над банківськими установами, зокрема в частині регулювання ліквідаційної процедури банків, механізм відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширено механізми участі держави у виведенні банку з ринку.
Внесено зміни до процедури оскарження рішень НБУ, КМУ та Мінфіну. Встановлено, що Верховний Суд як суд першої інстанції розглядає справи щодо відшкодування шкоди, заподіяної визнаними протиправними (незаконними) та скасованими індивідуальними актами НБУ, індивідуальними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; рішеннями КМУ, а також індивідуальними актами Мінфіну.
Змінами до ч. 2 ст. 182 КПК визначено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності, крім НБУ та Фонду, що можуть виступати заставодавцями щодо їхніх працівників, у тому числі після звільнення таких працівників, за рахунок власних коштів, що не включаються до державного бюджету.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Проект Закону зареєстровано за № 2571-д.
Інформація по темі:
Нацбанк розвінчує міфи про банківський законопроєкт