З 01.08.2020 р. збільшився розмір штрафів за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості. Якраз питання обліку кількості товарів в РРО викликало неабияке занепокоєння серед суб'єктів господарювання. Адже формальне прочитання слів «облік їх кількості» наштовхують багатьох на думку про те, що в РРО має бути забезпечений і кількісний облік товарів («прихід» - «реалізація» - «залишок»).
Чи так це насправді?
Варто врахувати, що норма «про облік кількості» існує вже давно. Ніяких новацій з 01.08.2020 р в ній не відбулося. І раніше відносно цієї норми податківці говорили, що РРО має забезпечувати облік кількості саме проданих (!) товарів. Наприклад, в «давньому» листі ДПАУ від 17.09.2004 р № 8143/6 / 23-2219 сказано, що «реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік кількості проданих товарів саме під час їх реалізації».
А значить, вводити залишки / прихід товарів в РРО - не потрібно (стаття «Облік кількості товарів в РРО»).
Маємо перші роз'яснення від фіскалів з приводу того, які коди УКТ ЗЕД (згідно з версією 2012 або версією 2017) вказувати у податковій накладній при продажу залишків товарів придбаних або імпортованих до 02.07.2020 (включно). На жаль, щодо частини цих роз'яснень потрібні додаткові роз'яснення - зроблені податківцями висновки не логічні (стаття «Нові коди УКТ ЗЕД vs ПН: роз'яснення фіскалів»).
Найчастіше підприємства для цілей амортизації ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів приймають рівною нулю. Чи правильно це? Чи можуть податківці чіплятися до витрат на амортизацію? Чи будуть питання щодо видатків на утримання і ремонт об'єкта основних засоби, якщо він має нульові показники залишкової і ліквідаційної вартості? (Стаття «Ліквідаційна вартість дорівнює нулю: коли можна?»).
Залишилися питання по 32 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!
Сергій Томашпольский, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".