КМУ уніс зміни до Порядку № 100, який визначає механізм розрахунку середньої зарплати для відпускних, компенсації за невикористану відпустку, оплати днів відрядження, військової служби «солдатів підприємства», вихідної допомоги тощо.
«З коли» застосовувати нові правила? З дати опублікування постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1213, якою, власне, й були змінені правила розрахунку «середньої», а саме з 12.12.2020 р.
Тобто якщо подія, з якою пов'язана відповідна виплата, припадає на дату набуття чинності змін або пізніше, застосовуємо новий порядок розрахунку середньої зарплати. Такою подією, вважаю, буде дата початку відпустки, відрядження, проходження військової служби, дата звільнення, у зв'язку з яким обчислюється компенсація за невикористану відпустку та/або вихідну допомогу тощо.
Що змінилося? Вивчаємо «матчастину».
УТОЧНИЛИ/СКАСУВАЛИ
Мабуть, Мінекономіки (раніше — Мінсоцполітики) втомилося від запитань: «А чи поширюється Порядок № 100 на ФОПів»? Тому вирішило зафіксувати цей момент саме в п. 2 постанові КМУ № 100: ТАК, поширюється.
Ще з наболілого у бухгалтерів. Багатостраждальний п. 10 Порядку № 100, що зобов'язує коригувати зарплату в разі підвищення окладів у розрахунковому періоді, убили. Від слова зовсім.
Добре це чи погано? З одного боку, розрахунок у цій частині спроститься. З іншого — відпускні зменшаться. Тож робіть висновки самі.
РОЗРАХУНКОВИЙ ПЕРІОД
Уточнили, що якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня, то такий місяць включаємо до розрахунку як повний.
Відпустка та компенсація.
До розрахункового періоду не вносили змін. У загальному випадку — 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (незалежно від його виду) або виплаті компенсації.
Якщо в трудових відносинах менше року, розрахунковий період — фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців.
Як і раніше, виключаємо з розрахункового періоду час, коли працівник згідно із законом не працював та за ним заробіток:
— не зберігався (наприклад, час відпустки за свій рахунок, відпустки для догляду за дитиною до 3 (6, 16, 18) років);
— зберігався частково (наприклад, час простою, оплаченого з 2/3 окладу).
А ось час, не відпрацьований з інших поважних причин (наприклад, унаслідок стихійний лих, бойових дій тощо), тепер залишатиметься в розрахунку та зменшуватиме середню зарплату працівника.
Відрядження та інші виплати.
«Стандартний» розрахунковий період — 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулася подія, з якою пов'язана відповідна виплата (початок військової служби, відрядження, медобстеження, переведення на легшу роботу тощо).
У розрахунку тільки робочі дні, які були фактично відпрацьовані співробітником.
Якщо протягом таких двох місяців працівник не працював — беремо попередні два місяці як розрахунковий період.
ВИПЛАТИ В РОЗРАХУНКУ
Тут спробували уніфікувати й спростити. Чи вийшло? Ну, таке...
Відпустка та компенсація.
У розрахунку беруть участь:
1) усі виплати, що входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що перераховані в п. 4 Порядку № 100;
2) лікарняні/декретні.
«Інші» виплати.
У розрахунку беруть участь усі виплати, що входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що:
1) перераховані в п. 4 Порядку № 100;
2) нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (відпускні, лікарняні, декретні, дні відрядження, оплачені за «середньою» тощо).
Порядок включення премій до розрахунку відпускної та «іншої середньої».
Зміни! Усі виплати відносимо до місяців, за які вони нараховані. Причому тепер це справедливо й для місячних премій, якщо за умовами преміювання ви їх нараховуєте в поточному місяці за попередній.
Окремо зупинюся на преміях та інших виплатах, нарахованих за 2 місяці або більший період. Для них абз. 3 п. 3 розд. III Порядку № 100 передбачено абсолютно новий порядок включення.
Викладений він у кращих традиціях написання нормативних актів і нагадує шифрування «Юстас — Алексу». Тому без роз'яснень Мінекономіки не обійтися.
На мій погляд, в абз. 3 п. 3 розд. III Порядку № 100 намагалися сказати таке.
Якщо премія нарахована за 2 — 12 місяців, то її треба розподілити за місяцями, ЗА які вона нарахована, пропорційно відпрацьованим у них робочим дням. До розрахунку «середньої» включаємо розподілені суми премії за місяці, що увійшли до розрахункового періоду.
Аналогічно діємо й із винагородою за підсумками роботи за рік. Причому врахуйте, що вимога про те, що в розрахунку виплат за Порядком № 100 бере участь тільки винагорода, нарахована в поточному році за попередній рік, прибрали! Тобто тепер винагорода «рік у рік» також у грі. І її включаємо до розрахунку за тими ж правилами, що й премії, нараховані за 2 і більше місяців.
Приклад. Працівника було прийнято на роботу з 06.07.2020 р. (п'ятиденний робочий тиждень, субота і неділя — вихідні дні). З 28.12.2020 р. він іде у щорічну відпустку. У розрахунковому періоді (серпень — листопад 2020 року, відпрацьований повністю) йому нараховано премію за 3 квартал — 6000 грн.
Премія за 3 квартал нарахована за липень, серпень і вересень. Проте липень не увійшов до розрахункового періоду. Отже, треба визначити суму квартальної премії, яка візьме участь у розрахунку відпускних.
Серпнева частина премії дорівнює:
6000 грн : 62 роб. дн. х 20 роб. дн. серпня = 1935,48 грн,
де 62 роб. дн. — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у 3 кварталі, за який нарахована премія (20 роб. дн. липня + 20 роб. дн. серпня + 22 роб. дн. вересня).
Вереснева частина премії становить:
6000 грн : 62 роб. дн. х 22 роб. дн. вересня = 2129,03 грн.
У розрахунку відпускних премія за 3 квартал візьме участь у сумі:
1935,48 грн + 2129,03 грн = 4064,51 грн.
Але! Не виключаємо, що Мінекономіки трактуватиме «преміальні» норми інакше. Тому чекаємо на роз'яснення.
РОЗРАХУНОК «СЕРЕДНЬОЇ»
Тут без змін. Тому розглянемо стисло.
Відпустка та компенсація.
Середньоденну зарплату знаходимо так: заробіток у розрахунковому періоді ділимо на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, за вирахуванням святкових і неробочий днів.
«Інші» виплати.
Середньоденну (середньогодинну) зарплату знаходимо так: заробіток у розрахунковому періоді ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.
РОЗРАХУНОК З ОКЛАДУ. Є ЗМІНИ!
Якщо у працівника в розрахунковому періоді немає заробітку, то середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника. Причому якщо оклад (тарифна ставка) менше «мінімалки», середньоденну зарплату розраховуємо з мінзарплати.
Також враховуємо зайнятість працівника. Якщо працівнику встановлений неповний робочий час, до розрахунку «середньої» оклад (мінзарплату) беремо пропорційно зайнятості.
Середньоденну відпускну зарплату знаходимо так. Оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів, за вирахуванням святкових і неробочих днів, у 12-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку відпустки (виплати компенсації).
Середньоденну «іншу» зарплату знаходимо так. Оклад (мінзарплату) множимо на 2 (місяці) і ділимо на кількість робочих днів у 2-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку події, з якою пов'язаний розрахунок, за графіком роботи підприємства.
Детально на прикладах застосування оновленого Порядку № 100 розглянемо у журналі «Податки & бухоблік», 2020, № 102.