Як визначається розмір штрафу, якщо порушення відноситься до категорії «порушення інших вимог законодавства про працю» та допущено щодо кількох працівників?
Почнемо з того, що за порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП, роботодавці несуть відповідальність в розмірі мінімальної заробітної плати (далі - МЗП) за кожне таке порушення (абзац дев'ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Вчинення ж такого порушення повторно протягом року з дня виявлення порушення загрожує штрафом у двократному розмірі МЗП за кожне таке порушення (абзац десятий ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Досить часто можна почути, що під «кожним порушенням» слід розуміти в тому числі і однотипні порушення, допущені щодо кожного працівника. Але це твердження -помилкове.
Під кожним порушенням в тексті абзаців дев'ятого та десятого ч. 2 ст. 265 КЗпП мається на увазі невиконання судових доручень (норми, приписи) законодавства про працю, зазначеного в Акті інспекційного відвідування. Тобто кожне невиконане питання з Переліку, наведеного в додатку 4 до Акту - 1 - порушення.
Тобто розмір штрафу за порушення інших вимог законодавства про працю залежить від кількості таких порушень, а не від кількості працівників, щодо яких скоєно порушення.
Наприклад, є роботодавець, у якого працює за трудовими договорами 40 працівників. У них немає посадових (робочих) інструкцій, а ще вони не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перевірка Держпраці до роботодавця зайшла вперше.
Всі перераховані порушення відносяться до «порушень інших вимог законодавства про працю». Роботодавцю буде загрожувати штраф в загальній сумі дві МЗП: 1 - за відсутність посадових (робочих) інструкцій + 1 - за неознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Кількість працівників не важлива! (Стаття «Інші трудові порушення: рахуємо розмір штрафу»).
На жаль, фінансування допомоги ФСС з затримкою - це реалії нашого сьогодення. Допомога затримується в середньому на два місяці. Дістається тут і роботодавцям. Адже їм не тільки доводиться роз'яснювати працівникам ситуацію, але ще і в звітності все це щастя «малювати». Ось саме про «малювання» ми зараз і поговоримо (стаття «Об'єднаний звіт: лікарняні із запізненням»).
Про необхідність подати дані про бенефіціарів ви вже знаєте. І вже трохи більше двох тижнів (з 11 липня) юрособи роблять це на практиці. Питань - море. Але завдяки першопрохідникам дещо вже прояснюється. Які зауваження роблять держреєстратори / нотаріуси за «бенефіціарним» документом? Що робити, якщо бенефіціарів немає? (Стаття «Бенефіціари: гарячі новини»).
Залишилися питання по 31 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!
Сергій Томашпольский, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".