Автор: Амброзяк Наталя, юрист.
Питання первинної документації — це завжди один із наріжних каменів у податковому та бухобліку. А війна тільки піддала вогню. Тож у цьому тематичному номері ми зібрали матеріали з аналізом найактуальніших проблем та нагадуванням про деякі основи. Розпочнемо, звісно, з останнього… Поговоримо про те, що таке первинка та розглянемо до чого, як правило, чіпляються податківці.
Впевнені, що багатьом з наших читачів базові визначення щодо первинки відомі. Але освіжити у пам’яті знання не буде зайвим. Тим більше це має практичне значення. Саме визначення та базові моменти можуть витягти та підкрипити позицію платника у суперечках з контролюючими органами.
Первинний документ — це документ, який містить відомості про госпоперацію (ст. 1 Закону про бухоблік). Він може, як відомо, складатися у письмовій або електронній формі.
Кожен такий документ повинен мати певні реквізити. Серед обов’язкових (див. ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, п. 2.4 Положення № 88):
— назва документа;
— дата складання;
— назва підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру госпоперації;
— посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.