При використанні товарів на власні потреби підприємство має оформити акт списання товарів. Документ може бути складений у довільній формі, але обов’язково повинен містити реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Яку вартість зазначати?
У акті вказується фактична собівартість товарів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат. Якщо товари обліковуються за продажними цінами, додатково списується й торгова націнка.
У випадку непридатності товарів рішення про списання ухвалює інвентаризаційна комісія, а керівник підприємства затверджує відповідний наказ. Зіпсовані запаси відображаються у бухгалтерському обліку як наднормативні втрати (Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»).
Витрати на утилізацію списують на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».
Податок на прибуток. ПКУ не передбачає різниць при списанні зіпсованих товарів, тому діють правила бухобліку. Якщо встановлено винуватця, нарахований дохід збільшить об’єкт оподаткування.
ПДВ. Якщо при придбанні був сформований податковий кредит, доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, виходячи з вартості придбання. Складається зведена податкова накладна з умовним ІПН «600000000000». Якщо товари купувалися без ПДВ — нарахування не проводиться.
Таким чином, списання товарів завжди має бути документально оформлене та відображене в обліку за фактичною собівартістю. Це дозволить уникнути претензій контролюючих органів та забезпечить правильність податкового обліку.