Прийнято за основу законопроєкт № 14005 від 04.09.2025 щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Що правда, а що вигадки СМІ?
4 листопада 2025 року Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт № 14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію».
Головна мета:
Законопроєкт передбачає інтеграцію автоматизованої системи виконавчого провадження з державними реєстрами, банками, платіжними системами та іншими державними базами.
Це означає, що:
Після того як особа потрапить до Єдиного реєстру боржників, система автоматично активує обмеження, які вже існують у законодавстві, але тепер — у цифровому форматі:
| Сфера | Що блокується |
|---|---|
| Нотаріальні дії | нотаріуси не зможуть посвідчити угоди з нерухомістю боржника (продаж, дарування, спадкування) |
| Банки | операції з рахунками боржника можуть бути зупинені до погашення боргу |
| МВС | заборона реєстрації або перереєстрації автомобілів |
| Державні реєстри | блокування змін щодо майнових прав до закриття провадження |
Коли на рахунок державного або приватного виконавця надходять кошти, що покривають борг, система:
Єдиний реєстр боржників існує з 2017 року. Він не є «новим покаранням» — це інформаційна база, яка показує, що відкрите виконавче провадження і є чинний виконавчий документ (рішення суду, постанова ТЦК, штраф, тощо).
♦ Потрапити до Реєстру можна лише після відкриття виконавчого провадження, тобто після рішення суду чи іншого законного документа. Жодних «автоматичних» включень без рішення — не передбачено.
♦ Внесення до Реєстру означає, що виконавець розпочав дії, серед яких арешт майна, запити до банків, обмеження на виїзд тощо.
Поширене твердження про те, що боржників автоматично вноситимуть у Реєстр без рішення суду, — юридично некоректне.
Тому за борг за комунальні послуги в умовних 200 грн не можна «автоматично» з’явитися в реєстрі. Крім того такий борг не може перейти у примусове виконання без судового рішення або іншого виконавчого документа.
Правила примусової реалізації житла не змінюються.
У законопроєкті збережено чинну норму Закону «Про виконавче провадження»:
Якщо сума боргу не перевищує 20 мінімальних зарплат (станом на 2025 рік — понад 160 000 грн),
звернення стягнення на єдине житло боржника і земельну ділянку під ним не здійснюється.
Тобто штрафи ТЦК у 34 000 грн або побутові борги не можуть призвести до примусового продажу житла. У таких випадках виконавець спершу звертає стягнення на інші активи або кошти.
Твердження, що «тепер арештовуватимуть усі активи і навіть житло» — не є новим правилом.
Ця норма існувала й раніше у чинному законодавстві про виконавче провадження.
Арешт майна — це тимчасова заборона розпоряджатися майном (продавати, дарувати, відчужувати).
Він не означає автоматичне вилучення або продаж житла чи іншого майна.
Для примусової реалізації діють окремі умови, які не змінюються навіть у новому проєкті.
Деякі публікації стверджують, що виконавці «отримають право самостійно оцінювати майно і відбирати житло навіть за незначні борги».
Це — маніпуляція.
♦ Виконавці завжди мали право самостійно визначати способи виконання рішення:
обрати, що стягувати — кошти, рухоме чи нерухоме майно.
♦ Оцінка вартості майна і реалізація здійснюються за чітко визначеними процедурами (із залученням експертів-оцінювачів, визначенням ринкової ціни тощо).
♦ Продаж єдиного житла при незначних боргах неможливий — закон це прямо забороняє.
Наразі законопроєкт лише готується до другого читання у Верховній Раді України.
Фінальний текст може бути змінений, доповнений або відкоригований перед ухваленням.
Тому всі твердження типу «від завтра всіх автоматично внесуть у реєстр боржників» — не відповідають дійсності.
Законодавчий процес ще триває, і зміст остаточного документа наразі невідомий.
