Часті й тривалі відключення електроенергії найбільше б’ють по податкових обов’язках із жорсткими строками. Для платників ПДВ це насамперед складання та реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування. Розбираємо ключові проблеми, які виникають під час блекаутів, і реальні шляхи захисту від штрафів.
Формально граничні строки реєстрації НН/РК у період воєнного стану давно відомі. Але під час блекаутів вирішальним стає не лише дата, а й можливість фактично подати НН на реєстрацію.
Податківці часто ігнорують принцип вини, встановлений у п. п. 112.1 НКУ НКУ. Нажаль санкція за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у п.109.3 ПКУ не зазначена. Судова практика суперечлива. Але саме щодо цього штрафу переважно на боці платників: якщо затримка викликана відключенням електроенергії і це підтверджено документами — штрафи визнають незаконними. Але без доказів шансів відбитися майже немає.
Платник може посилатися на:
На практиці податківці фактично визнають лише третій варіант — неможливість виконання, причому лише за аварійних (непланових) відключень і за наявності підтвердних документів від енергопостачальника (у т. ч. скріншотів повідомлень).
Наступне питання – якщо через відключення електроенергії у роздрібній торгівлі Z-звіт сформовано наступного дня. Якою датою складати ПН?
Тут більш-менш зрозуміло: дата формування Z-звіт не змінює дату складання підсумкової НН. Вона має бути датована днем фактичного продажу, адже НН складають за датою виникнення податкових зобов’язань, а не за датою Z-звіту.
Несвоєчасне поповнення електронного рахунку для збільшення регліміту для реєстрації ПН/РК через відключення світла — одна з найнебезпечніших ситуацій. Формально тут можна застосовувати ті самі аргументи (вина, форс-мажор, неможливість виконання), але податкові ризики тут максимальні, а прогноз судової практики — невизначений.