Право працівників на повноцінний відпочинок реалізується шляхом надання їм щорічних оплачуваних відпусток. Традиційно особливий інтерес до цієї теми з’являється з наближенням літнього сезону. При цьому на практиці регулярно виникають питання, пов’язані з визначенням тривалості щорічних відпусток, їх документальним оформленням, поділом, перенесенням, продовженням та оплатою. А почнемо ми з права на щорічну основну відпустку, порядку її надання та тривалості.
Основними документами, що регулюють тривалість щорічних відпусток, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та КЗпП. Для окремих категорій (наприклад, для педагогічних працівників, держслужбовців, медиків, військовослужбовців тощо) вона може визначатися спеціальними нормативно-правовими актами.
У загальному випадку тривалість щорічних основних відпусток встановлюється в календарних днях. При цьому за відпрацьований робочий рік вона має становити не менше (ст. 75 КЗпП та ст. 6 Закону про відпустки):
— 24 календарних днів — для звичайних працівників;
— 26 календарних днів — для працівників з інвалідністю III групи;
— 30 календарних днів — для працівників з інвалідністю I або II групи;
— 31 календарного дня — для працівників, які не досягли 18 років.