Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


27.06.22
1125 0

Підбірка індивідуальних податкових консультацій за лютий 2022 року

Євген Власов Податковий адвокат

 

І. РРО/касовий апарат

 

 

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України  (ІПК ДПС України) за 356/ІПК/99-00-07-05-01-06 

від 17.02.2022 

 

Ключові слова: РРО/ПРРО, IBAN, замовлення через інтернет, доставка кур’єром, службою доставки.

 

Питання/відповіді:

 

Чи обов’язкове проведення розрахункових операцій через реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних РРО у випадку продажу товарів

 

-  за умови здійснення попередньої оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця у форматі IBAN?

 

- з доставкою товарів через служби доставки з повного передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN?

 

- з доставкою товарів через служби доставки з накладним платежем у разі, якщо обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові для доставки покупцеві і розрахунок за товар здійснюються в місці отримання товару між покупцем та перевізником? В подальшому перевізник перераховує отримані від покупця кошти на поточний рахунок продавця у форматі IBAN?

 

- з доставкою кур’єром продавця, за умови здійснення попередньої оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця у форматі IBAN?

 

- з частковою оплатою у тому числі при оплаті з розстроченням платежу за умови застосування змішаних способів оплати - частина коштів сплачується покупцем на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а частина - шляхом прийняття готівки чи платіжних карток від покупця?

 

- за умови здійснення розрахунків за продані товари шляхом внесення готівкових коштів покупцем через касу банку з подальшим перерахуванням банком коштів на поточний рахунок продавця у форматі IBAN?

 

Відповідь з усіх питань наступна:

 

Обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

 

Враховуючи зазначене, для Вас, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія ЗУ «Про РРО/ПРРО», для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Вами.

 

Поряд із цим, пунктом 2 статті 9 ЗУ «Про РРО/ПРРО» встановлено пільгу щодо не обов’язковості застосування РРО/ПРРО у разі здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) виключно у (1) безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (постачальника) із використанням реквізитів IBAN, (2) через касу банку, (3) платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

 

Враховуючи викладене, як відповідь на питання повідомляємо, що у разі приймання платежів із використанням реквізитів IBAN, незалежно від способу доставки (вручення) покупцю товару, обов’язковості застосування РРО/ПРРО не вимагає.

 

У разі отримання оплати у змішаному вигляді із використанням реквізитів IBAN та в готівковій формі чи із використанням платіжних карт, лише розрахунки проведені в готівковій формі чи із використанням платіжних карт мають бути обов’язково проведені через РРО або програмні РРО на повну суму.

 

 

Якщо споживач (клієнт) замовив товар на веб-сайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО/ПРРО застосовується службою доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару. У передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

 

 

Застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим у разі продажу продавцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур’єрської доставки.

 

У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур’єрської доставки або поштовому відділені.

Чек РРО або програмних РРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати служба доставки. Документом, що свідчить про походження того або іншого товару, буде видаткова накладна, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

 

 

***

 

ІПК ДПС України за № 324/ІПК/99-00-07-05-01-06 

від 10.02.2022 

 

Ключові слова: платник єдиного податку, РРО/ПРРО, відсутність РРО/ПРРО скасовує статус?

 

Питання/відповіді:

 

Чи зобов’язаний ФОП (платник єдиного податку 3 групи) реєструвати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), враховуючи характер своєї діяльності?

 

Чи вважається порушенням відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.22 р.?

 

Якщо продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО/ПРРО не застосовується, оскільки така операція не є розрахунковою у розумінні ЗУ «Про РРО/ПРРО», у тому числі здійснена споживачем за допомогою платіжного сервісу.

 

Разом з тим, якщо Підприємець для оплати за товар (послугу) надав реквізити свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або споживачу надано можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів платіжної карти Підприємця, така операціє є розрахунковою та вимагає застосування РРО/ПРРО на загальних підставах.

 

Тобто, реєстрація та застосування Підприємцем РРО/ПРРО у встановленому ЗУ «Про РРО/ПРРО» порядку є обов’язковим, лише у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону.

 

 

Чи передбаченні штрафні санкції за відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.22 р.?

 

У разі встановлення в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, якщо їх застосування передбачене Законом, відповідальність за вказане порушення передбачена пунктом 1 статті 17 ЗУ «Про РРО/ПРРО».

 

 

Чи є підставою для скасування реєстрації платника єдиного податку, відсутність зареєстрованого РРО з 01.01.22 р.?

 

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, передбачених пунктом 299.10 статті 299 ПКУ.

 

Скасування реєстрації платником єдиного податку у разі відсутності зареєстрованого РРО/ПРРО, не передбачено пунктом 299.10 статті 299 ПКУ.

 

 

 

***

 

 

ІПК ДПС України за № 317/ІПК/99-00-07-05-01-06 

від 08.02.2022 

 

Ключові слова: платник єдиного податку, друга група, роздрібна торгівля, приготування страв, розрахунок через сервіс переказу коштів.

 

Вхідні дані: ФОП є платником єдиного податку другої групи, здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування, надає послуги щодо приготування страв для подій, зокрема, готовими стравами. Такий вид торгівлі здійснюється в закладі громадського харчування. Розрахунок проводиться із застосування сервісів переказу коштів.

 

Питання/відповіді:

 

Чи має право фізична особа - підприємець будучи платником єдиного податку 2 групи, не застосовувати РРО/ПРРО, та розрахункові книжки при проведені розрахункових операцій виключно із застосування сервісів переказу коштів?

 

Яка відповідальність може буде застосована з 01.01.2022 року у разі не застосовування РРО та/або програмних РРО, та розрахункових книжок при проведені розрахункових операцій виключно із застосування сервісів переказу коштів?

 

Розрахунковою операцією є приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац шостий статті 2 ЗУ «Про РРО/ПРРО»).

 

Порядок застосування РРО/ПРРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 ЗУ «Про РРО/ПРРО» та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

 

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

 

Враховуючи викладене, у контексті звернення повідомляємо, що пільга визначена пунктом 14 статті 9 ЗУ «Про РРО/ПРРО» може бути застосована у разі провадження суб’єктом господарювання діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктом господарювання) за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

 

У разі одночасного здійснення суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг та реалізації товарів, оплати прийняті за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет мають бути фіскалізовані у загальному порядку.

 

Згідно з абзацом першим пункту 1 статті 17 ЗУ «Про РРО/ПРРО» у разі встановлення в ході перевірки факту: 

 

(1) проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; 

 

(2) невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірах:

 

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

 

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

 

 

Якими мають бути значення фіскального чека в рядках № 15 (реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ"), № 16 (напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду)), та № 19 (позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції) у випадку проведення оплати в безготівковій формі через мережу інтернет із застосування сервісів переказу коштів?

 

[чіткої відповіді не надано, див. нижче]

 

За загальним правилом, що визначене пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року N 13, у рядку 15 фіскального чеку зазначаються реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ; у рядку 16 - напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду); у рядку 19 - позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.

 

Водночас, Підприємцем у зверненні не наведено інформації достатньої для надання вичерпної відповіді, зокрема, не зазначено якою платіжною системою користується Підприємець, не додано документи, якими врегулювано особливості співпраці (взаємодії) Підприємця та платіжної системи, а тому як відповідь на питання повідомляємо, що у рядку 15 фіскального чеку слід зазначати реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) допустимі правилами безпеки платіжної системи якою користуєтесь саме Ви.

 

 

У випадку якщо дата оплати (в тому числі із застосування сервісів переказу коштів) покупцем (кінцевим споживачем) товарів/послуг та дата надання таких послуг/передачі товару є різною, в який момент фіскальний чек передається (надсилається) покупцю:

 

-  в момент оплати із застосування сервісів переказу коштів та надходження коштів на рахунок продавця,

- чи в момент безпосереднього надання послуги та/або передачі придбаного товару?

 

В залежності від умов договору (домовленостей) між продавцем (постачальником) та покупцем (отримувачем), товари (роботи, послуги) можуть постачатися, зокрема, на умовах передоплати, післяплати, кредиту.

 

У разі продажу товарів (робіт, послуг) на умовах післяплати чи кредиту фіскальний чек покупцю слід надати у момент продажу товарів (робіт, послуг), а у разі передоплати - у момент отримання оплати.

 

***

 

 

ІПК ДПС України за № 297/ІПК/99-00-07-05-01-06 

від 03.02.2022

 

Ключові слова: використання POS-термінал ФОПом, обмеження за обсягом доходів

 

 

Питання/відповіді:

 

Підприємець звернувся … щодо можливості віднесення розрахунків через POS-термінали до безготівкових та таких, що не підпадають під визначення розрахункових, а також щодо поширення обмеження у вигляді обсягу отриманого доходу у розмірі 220 мінімальних заробітних плат на такі розрахунки.

 

Із системного аналізу зазначених норм ЗУ «Про РРО/ПРРО», та як відповідь на перше питання, повідомляємо, що операції з приймання розрахунків за допомогою POS-терміналів відносяться до безготівкових, водночас, є розрахунковими операціями, в розуміння Закону N 265, та як результат вимагає обов’язкового застосовування РРО або програмних РРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги).

 

З 01.01.2022 р. вичерпав свою дію пункт 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, відповідно до положень, якого визначалось, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО для платника єдиного податку є обов’язковим у разі отримання таким платником доходу, що перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, або здійснення ним реалізації:

 

(1) технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

 

(2) лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

 

(3) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

 

Починаючи з 01.01.2022 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку ІІ - IV груп, які в залежності від виду діяльності та обсягу доходу отриманого у 2021 році, мали пільгу не застосовувати РРО та/або програмні РРО, будуть зобов’язані на загальних підставах використовувати РРО та/або програмні РРО.

 

 

 

***

 

ІІ. Облік товарних запасів для ФОП

 

 

 

ІПК ДПС України за № 298/ІПК/99-00-07-05-01-06 

від 03.02.2022

 

Ключові слова: облік товарних запасів для ФОП, не платника ПДВ

 

Питання/відповідь:

 

Підприємець звернувся до податкового органу із запитанням щодо наявності у неї обов’язку ведення обліку товарних запасів відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 за №  496 (далі – «Порядок № 496»).

 

 

Із системного аналізу зазначених норм ЗУ «Про РРО/ПРРО», та як відповідь на питання, повідомляємо, що у разі якщо ФОП є платником єдиного податку, не зареєстрований платником податку на додану вартість та не здійснює реалізацію категорії товарів зазначеної у пункті 12 статті 3 ЗУ «Про РРО/ПРРО» (діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), то як результат на нього не поширюються вимоги Порядку № 496.

 

Водночас, у разі якщо з 01.01.2022 р. Ви додатково розпочнете діяльність з реалізації товарів зазначених у пункті 12 статті 3 ЗУ «Про РРО/ПРРО»,  зокрема, виробів медичного призначення, то на Вас поширюватимуться вимоги Порядку № 496 на загальних підставах, щодо всіх видів та категорій товарів.

 

 

***

 

ІІІ. ПДВ

 

 

ІПК ДПС України за №  273/ІПК/99-00-21-03-02-06 

від 02.02.2022 

 

Ключові слова: ПДВ, знищений транспортний засіб, ДТП, підтвердні документи для податкової

 

Вхідні дані: Товариство здійснює вантажні перевезення. Один із водіїв Товариства, виконуючи рейс на транспортному засобі, потратив у ДТП, в результаті якого транспортний засіб відновленню не підлягає та не може бути використаний за призначенням, як наслідок - транспортний засіб підлягає ліквідації.

 

Відповідь:

 

У випадку ліквідації Товариством основного засобу (транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП), зокрема у зв’язку з його знищенням, розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого він не може використовуватися за первісним призначенням, та за умови подання до контролюючого органу належним чином оформленого відповідного підтверджуючого документа, який міститиме усю необхідну інформацію, що дозволяє ідентифікувати операцію, обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ (у тому числі відповідно до норм пунктів 189.9, 189.10 статті 189 та пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ) у Товариства не виникає.

 

У разі відсутності відповідного підтверджуючого документа про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів (основних засобів) в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням, таке знищення, розібрання або перетворення необоротних активів буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ постачанням товарів та відповідно Товариство при здійсненні операції з ліквідації (списання) таких необоротних активів (основних засобів) зобов'язане визначити податкові зобов'язання з ПДВ.

 

Документи про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів платник податку може подати контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

 

***

 

ІПК ДПС України за № 265/ІПК/99-00-21-03-02-06 

від 01.02.2022  

 

Ключові слова: ПДВ, ставка 0%, використання

 

Питання/відповіді:

 

Чи повинно Підприємство, як платник ПДВ відображати в актах приймання-передачі виконаних робіт (послуг) суми ПДВ за ставкою 20 %, або має вказувати, що ПДВ рахується за ставкою 0 %...

 

Вартість товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, визначається без ПДВ та підлягає відображенню у первинних документах бухгалтерського обліку, які складаються за фактом здійснення таких операцій, також без ПДВ.

 

Зокрема, у первинних документах (у тому числі актах приймання-передачі виконаних робіт (послуг)), складених Підприємством (платником ПДВ) за такими операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, Підприємство (платник ПДВ) не повинно відображати суму ПДВ, оскільки така сума ПДВ дорівнює 0.

 

 

Чи має право Підприємство, як платник ПДВ, кошти сплачені контрагентами як ПДВ за надані Підприємством послуги (роботи), (вивільнені кошти від сплати 20 % ПДВ) використовувати для здійснення статутної діяльності (виплати зарплати інвалідам, створення робочих місць інвалідам, придбання основних засобів тощо)…".

 

Сума ПДВ, яка перераховується Підприємством (платником ПДВ) контрагенту (постачальнику-платнику ПДВ) у зв’язку з придбанням у такого контрагента товарів/послуг для використання, зокрема у виробництві власних товарів/послуг, підлягає включенню до складу податкового кредиту Підприємства (платника ПДВ) на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН таким контрагентом, та, відповідно, відображенню у податковій декларації з ПДВ.

 

У випадку виникнення у Підприємства від'ємного значення суми ПДВ, яка визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, та за умови дотримання вимог, встановлених нормами ПКУ, Підприємство матиме право на:

 

(1) врахування такої суми від’ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ);

або

(2) відшкодування такої суми від’ємного значення ПДВ з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) за відповідною заявою у сумі податку, фактично сплаченій у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

або

(3) зарахування такої суми від’ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

 

 

У разі відшкодування Підприємству суми ПДВ з Державного бюджету України (отримання Підприємством бюджетного відшкодування), Підприємство матиме право на її використання у своїй діяльності (виплати заробітної плати особам з інвалідністю, створення робочих місць для осіб з інвалідністю, придбання основних засобів тощо).

 

 

***

 

 

ІV. Неприбуткові організації. Звітність

 

 

 

ІПК ДПС України за №  282/ІПК/99-00-21-02-01-06 

від 02.02.2022

 

Ключові слова: неприбуткові організації, благодійний фонд, подача звіту

 

Вхідні дані: протягом 2020 року Фонд згідно умов договору до проєкту за підтримки Міжнародного фонду, та відповідно до п. 2.3.1 статуту для досягнення своїх статутних цілей, відповідно до чинного законодавства України здійснює наступні види діяльності:

 

- сприяє правовому і соціальному захисту громадян і організацій, що підтримують цілі діяльності Фонду;

надає допомогу в консолідації суспільства, формуванні взаємних інтересів, сприяє досягненню цивільного світу і згоди;

- залучає спонсорські засоби зацікавлених фізичних і юридичних осіб для фінансування своєї діяльності, пов’язаної з реалізацією цілей, визначених статутом.

 

Відповідно до затвердженого грантодавачем бюджету даного проєкту кошти були витрачені на заробітну плату працівників Фонду, оплату виконаних робіт залучення сторонніх експертів, матеріальне забезпечення (канцприладдя, витратні матеріали), відрядження, амортизацію основних засобів.

 

 

Питання/відповіді:

 

Який порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, а саме до яких рядків 2.1 - 2.6 - суми видатків (витрат) відносяться такі витрати?

 

Неприбуткові організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 глави 12    розділу ІІІ ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 червня 2016 року за № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2016 року за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року за № 469) (далі – «Звіт») та річну фінансову звітність (абзац дев’ятий пункту 46.2 статті 46 глави 2 розділу ІІ ПКУ).

 

У рядках 1.1 - 1.11 Частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковою організацією, а у рядках 2.1 - 2.6 Звіту - суми видатків (витрат).

 

Так, у рядку 2.3 Звіту відображається вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

 

У рядку 2.6 Звіту відображаються інші видатки (витрати), не передбачені у рядках 2.1 - 2.5.

 

При цьому показники у зазначених рядках заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації та її установчих документів.

Коментарі
фото автора У фокусі
Ігор Хмелевський Торгуєте алкоголем (у т.ч. пивом)? Викиньте свої РРО і купіть нові!...
4277 7
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам