Матеріальне забезпечення та соціальні послуги для членів і працівників фермерських господарств

Право громадян на соціальний захист закріплено Конституцією України. Реалізується воно за рахунок сплачених страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відносини, що пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються Конституцією та Земельним кодексом України, Законом України від 19.06.2003 № 973-ІV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973), іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону № 973 членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.

Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів і регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.

З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку.

 Згідно із статтею 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування ” від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі - Закон України № 1105) за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві), оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах (стаття 18 Закону України №1105).

Крім того, частиною 3 статті 19 Закону України № 1105 передбачено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI члени фермерського господарства є платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску. Такі особи беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Враховуючи вищезазначене, право на отримання матеріального забезпечення і соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають:

- особи, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом);

- члени фермерського господарства у разі укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та сплати єдиного внеску.

Тобто, добровільна сплата єдиного внеску членами фермерського господарства забезпечує їх соціальну захищеність.

При цьому для отримання матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку добровільно застрахована особа звертається до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем проживання із заявою на призначення певного виду допомоги.