Основні правила щодо оподаткування дивідендів при виплаті їх засновнику – нерезиденту

Наталія Сухарева, аудитор, керівник податкового та митного департаменту юридичного об’єднання ID Legal Group.

В сьогоднішній публікації розглянемо основні моменти щодо оподаткування, які необхідно знати новоствореному підприємству з іноземними інвестиціями (з різною організаційно - правовою формою), яке має на меті здійснювати виплату дивідендів своїм засновникам - нерезидентам (юридичній або фізичній особі) .

Зазначаємо, що чинним законодавством передбачено для СГД здійснювати розподіл прибутку за таким елементом, як виплата дивідендів.

Окрім того, законодавство України гарантує іноземним інвесторам виплату дивідендів за кордон за результатами здійснення таких інвестицій з отриманих прибутків СГД (резидента).

А отже, якщо СГД прийнято рішення щодо виплати дивідендівсвоїм засновникам – нерезидентам,у такому разі таке підприємство повинне нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.  

Таке зобов'язання щодо нарахування авансового внеску передбачено нормою  п. п. 57.1¹.2  ПКУ,за встановленою ставкою 18% (п.136.1 ПКУ). При цьому треба знати, що сума дивідендів до виплати не повинна зменшуватися на суму авансового внеску. Разом з тим, попередньо сплачені авансові внески (при виплаті дивідендів) зменшують суму податку на прибуток, який задекларував СГД у декларації за звітний період.

Звертаємо увагу на той факт, що авансовий внесок при виплаті дивідендів  засновникам – нерезидентам, сплачують абсолютно всіпідприємства. 

А отже, підприємства, які є платниками єдиного податку, також повинні нарахувати та сплачувати до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток з відповідним поданням до органів ДФС декларації. При цьому, такі платники єдиного податку не мають право зменшувати суму єдиного податку на суму авансового внеску із податку на прибуток.

Окрім, авансового внеску із податку на прибуток, за операцією з виплати засновникам (нерезидентам)дивідендів, СГД повинен утримувати з доходу у вигляді таких дивідендів - податок на репатріацію.

Зазначаємо, що згідно до норми ПКУ, нараховані та виплачені підприємством дивідендизасновнику (юридичній особі - нерезиденту), відносяться до переліку доходів нерезидента з джерелом походження в Україні (п.п. 141.4.1 ПКУ). До таких доходів застосовуються спеціальні ставки. 

Відтак, з такого доходу (дивідендів) утримується податок на репатріацію за ставкою 15% (п. п. 141.4.2 ПКУ). Такий податок сплачується СГД (резидентом) під час виплати дивідендів такому нерезиденту. Це стосується також і платників єдиного податку, які здійснюють такі операції. Такі, платники єдиного податку утримують та сплачують до бюджету податок на репатріацію та подають до органів ДФС декларацію з податку на прибуток.

Наголошуємо, що зовсім інші правила застосовуються щодо оподаткування дивідендів, у разі якщо СГД - резидент має засновника - фізичну особу (нерезидента) та якщо такій особі виплачуються дивіденди. Звертаємо увагу, що при такій виплаті дивідендів (фізичній особі - нерезиденту), авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується та податок на репатріацію не утримується.

Проте, слід зазначити, що при виплаті СГД (резидентом) дивідендів фізичним особам -  нерезидентам, такі дивіденди оподатковуються ПДФО. При цьому, СГД – резидент є такому нерезиденту - фізичній особі його податковим агентом. Окрім ПДФО, такі дивіденди оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5%. Стосовно справляння ЄСВ із дивідендів, зазначаємо, що ЄСВ не нараховується.

Відтак зазначаємо, що такий порядок стосовно оподаткування дивідендів застосовується у разі виплати дивідендів засновникам-нерезидентам (юридичним або фізичним особам), якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.

Наразі, аби усунути подвійну сплату податків (податок на репатріацію для юридичних осіб - нерезидентів та ПДФО для фізичних осіб - нерезидентів  в Україні) та сплату подібних податків, які повинні повторно сплачуватися в країні нерезидента укладаються двосторонні Конвенції (міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування).

Що це означає? У разі, якщо між Україною та країною нерезидента укладено міжнародний договір, у такому випадку дивіденди, які виплачуються нерезиденту, можуть оподатковуватися за правилами міжнародного договору (п. 3.2 ст. 103 ПКУ). 

Звертаємо увагу, що для отримання права аби до виплачених нерезиденту дивідендів були застосовані правила міжнародного договору, необхідно наступне:

- наявність між Україною та країною нерезидента (якому виплачуються дивіденди) укладеної Конвенції;

- наявність у СГД (який виплачує дивіденди) легалізованої довідки податкового органу країни нерезидента, яка підтверджує що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір (п. 103.4 ПКУ).

Для чого, потрібно до виплачених нерезиденту дивідендів у разі наявності укладеної Конвенції між Україною та країною нерезидента застосовувати правила міжнародного договору ?

Звертаємо увагу, що такі міжнародні договори передбачають більше прийнятні умови для СГД щодо оподаткування дивідендів. Це полягає в зниженні ставки податку до 10% (5%). А отже, застосування правил міжнародного договору щодо оподаткування дивідендів мають більше вигідніші умови. Нагадуємо, що якщо не застосовувати правила міжнародного договору, то ставка податку становить 15%.

А отже, на нашу думку, наведені в цій публікації основні правила щодо оподаткування дивідендів при виплаті засновнику – нерезиденту (юридичній або фізичній особі), будуть корисними для застосування в роботі новоствореного підприємства.