Антикризовий закон запрацював: аналіз змін [ліміти для ЄП і фінзвітність, земля і нерухомість, оренда та оплата простою ...]

02.04.20

Ухвалений у понеділок Закон № 540-IX набув чинності (оприлюднено в «Голосі України» 2 квітня).

Змін вистачає. Багато важливих. В основному хороших.

Наведемо аналіз головних новацій.

1. Ліміти єдиноподатників

За підвищення лімітів річного доходу вже голосували (закон на основі проєкту № 1210). Той закон Президент десь втратив і депутати переголосували зміни ще раз.

Стало так:

1 група — 1 млн грн замість 0,3;

2 група — 5 млн грн замість 1,5;

3 група — 7 млн грн замість 5.

Ліміти підняли як для «фізиків», так і для «юриків».

Нові ліміти набули чинності та вже працюють. Не важливо, що вони прийняті в середині року — з 2 квітня орієнтуємося вже на них.

2. Земельний податок і оренда землі

Попередній антикризовий Закон № 533 звільнив від земельного податку та орендної плати за держ- і комун- землю за березень і квітень.

Раділи недовго. Новий закон зберігає березневу пільгу, але примушує платити за квітень. Правда, квітневий платіж трохи відстрочили — його треба сплатити до 30 червня.

Якщо вже встигли подати уточненку до річної декларації і зняли нарахування за березень і квітень, то треба знову уточнитися — повернути на місце квітневий платіж (без штрафів).

Більшість ще не уточнювалися. Тому уточненкой знімемо тільки березневий платіж. Зробити це варто до 30 квітня.

При декларуванні звільнення майте на увазі, що це пільга. Новий код 18010593 з'явився в Довіднику пільг № 97/2 станом на 01.04.2020 р.

Якщо використовуємо місячні декларації, то за березень декларуємо нульову суму.

3. Податок на нерухомість

Ситуація, як із землею.

Закон № 533 звільнив нежитлову нерухомість від податку за два місяці — березень і квітень.

Тепер цю пільгу обрізували — залишили тільки березень.

За квітень тепер платимо. Причому через непорозуміння платіж за квітень не відсунули, а наблизили. Тепер його треба внести до 30 червня 2020 року, а не до 30 липня.

Якщо юрособа вже зняла уточненкой нарахування березня-квітня, то треба знову уточнитися — тепер додати нарахування за квітень.

Якщо уточненку не подавали, то до 30 квітня варто подати. У ній знімаємо нарахування за березень. Для цього вказуємо 2 місяці знаходження об'єкта оподаткування у власності в I кварталі. У березні це не об'єкт оподаткування. Втім, можливі й інші варіанти техніки уточнень.

Перерахунок щодо фізичних осіб зроблять податківці. Березнева пільга торкається тільки нежитлової нерухомості.

4. Чи можна не платити за оренду?

Можна, але це стосується далеко не всіх випадків (так, ми в курсі, що тисяча п'ятсот сайтів написали: усіх орендарів звільнили від орендної плати).

За оренду не платять, тільки якщо із-за карантинних обмежень майно не можна використати за призначенням.

Саме так ми розуміємо зміни (п. 14 Заключних положень ГКУ).

Детальніше про різні варіанти тут.

5. Як оплачувати простій?

Тепер вимушений карантинний простій оплачують не за середнім заробітком, а не нижче двох третин від тарифної ставки (ст. 113 КЗпП).

Якщо простій — добровільна ініціатива роботодавця (а не виконання рішень КМУ або місцевої влади), то і раніше працівникам треба було оплачувати дві третини.

Зрозуміло, такий порядок оплати не торкається ситуації, за якою працівник сам забажав піти у відпустку (у т.ч. неоплачувану).

6. Гнучкий режим і дистанційна робота

Безпосередньо у КЗпП з'явилися правила про гнучкий режим робочого часу, а також норми про дистанційну роботу.

Одкровень у нових правилах немає. Норми про гнучкий режим відтворюють знайомі кадровикам і бухгалтерам старі рекомендації Мінпраці (наказ від 04.10.2006 р. № 359).

Проте при дистанційній (надомній) роботі обов'язковим буде письмовий трудовий договір (ст. 24 КЗпП).

Вважаємо, що це правило не застосоване до працівника, який лише іноді працює вдома (ст. 1 Конвенції про надомну працю).

При цьому в поточній короновірусній ситуації можна обійтися без письмового договору, а відправити на дистанційну роботу наказом (ст. 60 КЗпП).

7. Обнародування звітності та аудит

Інформація для тих, хто повинен оприлюднити фінзвітність за 2019 рік разом з аудиторським висновком.

Це:

— підприємства, що представляють суспільний інтерес, у т.ч. великі;

— ПАО;

— загальнодержавні природні монополісти;

— «добувачі»;

— середні;

— мікро- і малі фінансові установи.

Строк на оприлюднення для різних підприємств різний: до 30 квітня, до 1 червня (див. ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік). Проте адмінштраф за порушення однаково великий: від 17 тис. грн до 34 тис. грн.

Що змінилося?

Обов'язковий аудит не відмінили, але позбавили від штрафу. За умови, якщо фінзвіт разом з аудиторським висновком буде обнародуваний упродовж 90 днів після завершення карантину, а для емітентів цінних паперів — 5 робочих днів після загальних зборів. І на тому спасибі.

8. Медпільга з ПДВ

Не лише ввезення, але і постачання антивірусних товарів за переліком КМУ звільнили від ПДВ (п. 71 Перехідних положень ПКУ). Минулого разу про внутрішнє постачання забули.

Якщо купили з ПДВ, а продаємо по пільзі, то податковий кредит зберігається.

Це щастя заробить з 17 березня 2020 р. Пільга діє до кінця місяця завершення карантину (тобто до кінця квітня).

Виходить, норма набула чинності заднім числом.

Проте з цим «заднім числом» питань більше, ніж відповідей.

Мабуть, треба відкоригувати вже зареєстровані податкові накладні за постачаннями з 17 березня. Але як поступити з нарахованими в роздробі сумами ПДВ? Уточнитися і залишити ПДВ собі?

9. Антивірусна благодійність

З'явилися такі податкові послаблення.

1. Для фізичних осіб у ПДФО-шну податкову знижку потрапляє вся сума антивірусної благодійності (підрозд. 1 п. 11 Перехідних положень ПКУ).

2. Для юросіб-високодохідників уся сума переданої антивірусної благодійності включається у витрати без податкових коригувань (п. 51-1 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ). Для малодохідників таких коригувань не було і раніше.

3. Для закладів охорони здоров'я безкоштовно отримані суми або вартість товарів для податкових цілей виключають з доходу.

4. Для громадських об'єднань і благодійних організацій обсяги ПДВ-шної пільги по ліках і благодійності не потрапляють в мільйонний критерій для реєстрації платником ПДВ (п. 72 підрозділу 2 Перехідних положень ПКУ). Це чудово, але як тепер усім іншим доводити, що пільгове постачання не відноситься до поняття «Що підлягає обкладенню» і не включається в мільйонний критерій для реєстрації платником ПДВ?

10. Продовження спливу строків

У карантин припиняють спливати різні строки.

Наведемо деякі, щоб проілюструвати розмах:

— строки позовної давності за ГКУ;

— строки на адміноскарження рішень податківців (ст. 56 ПКУ);

— строки на подання заяви до суду з приводу трудового спору (ст. 233 КЗпП);

— багато судових строків у частині адміністративних спорів, у тому числі строк звернення до адмінсуду (зміни в КАСУ);

— процесуальні строки за господарським судочинством (зміни в ГПК);

— строки давності в спорах про визнання батьківства/материнства за Сімейним кодексом тощо.

Після карантину або конкретно обумовленої в законі дати (наприклад, для строків оскарження податкових рішень — після 31 травня) ці строки продовжують спливати.

Мета змін зрозуміла. Самоізоляція не повинна привести до втрати тих чи інших прав.

Але нові правила спрацьовують і у зворотний бік.

Наприклад, скаргу на заблоковану податкову накладну розглядають 10 днів (п.п. 56.23.3 ПКУ). Пропуск цього строку призводить до задоволення скарги (п.п. 56.23.4 ПКУ). Тепер податківці можуть тягнути час із розглядом скарги аж до червня і весь цей час ПН буде не зареєстрована.

Зверніть увагу на те, що Закон переніс багато строків, але далеко не усі. Наприклад, строки реєстрації податкових накладних залишилися старі. Інша справа, що штрафи за нереєстрацію з 1 березня по 31 травня не застосовують.

11. Загальні збори учасників/акціонерів

Врегульована очевидна проблема з проведенням загальних зборів.

АТ можуть зібратися за підсумками 2019 року впродовж трьох місяців після закінчення карантину (п. 10 Заключних положень Закону про АТ).

ТОВ відведене 6 місяців на річні загальні збори (ст. 31 Закону про ТОВ). Але зараз цей строк продовжили — дали 3 місяці після закінчення карантину. Втім, учасники ТОВ зазвичай не сильно морочаться з цим 6-тимісячним строком.

Відсунули і строк розкриття інформації емітентами цінних паперів (5 днів після загальних зборів).

12. Система автоматичного зіставлення оборотів і залишків палива

Її старт знову перенесли (п. 47).

Тепер на 1 липня 2020 року (з 1 квітня).

Причому з 1 липня по 1 жовтня 2020 року система працюватиме в тестовому режимі (ст. 233 ПКУ).

13. Мораторій на штрафи і перевірки

Закон № 533 встановив частковий мораторій на штрафування і перевірки.

Частковий, адже на деякі види штрафів і перевірок мораторій не поширюється (детальніше про це читайте тут).

Зміни трохи підкоригували ці виключення в паливно-алкогольно-тютюновій штрафній частині (п.52-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ).

З-під перевірочного мораторію вивели фактичні паливно-алкогольно-тютюнові перевірки (п.52-2 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ).

Дію часткового мораторію на планові контрольні заходи продовжили до 30 червня 2020 року (було до 31 травня 2020 року).

В ухваленому Законі багато інших норм. Наприклад, послаблень для виробництва дезінфекційних засобів і посилень у держрегулюванні цін на антивірусні і соціально значимі товари. Особливо обумовлена можливість отримання малим і середнім бізнесом допомоги по частковому безробіттю (ст. 47-1 Закону про зайнятість).

Дмитро Винокуров, головний редактор «Податки та бухгалтерський облік»