Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


07.04.20
6844 3 Друкувати

Боремося з коронавірусом: друга спроба законодавця

Амброзяк Наталя, юрист, Войтенко Тетяна, податковий експерт, Павленко Олексій, податковий експерт, Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, Хмелевський Ігор, податковий експерт.

Парламент ухвалив черговий закон (від 30.03.2020 р. № 540-ІХ), покликаний зменшити негативний вплив поширення коронавірусу на бізнес і звичайних громадян. Серед головного: підняли планку доходу для єдиноподатників, поширили ПДВ-медпільгу на внутріші постачання, залишили тільки на березень звільнення по землі і нерухомості, продовжили строки оприлюднення звітності, встановили частковий мораторій на штрафи і перевірки, удосконалили трудове законодавство. Подробиці перед вами.

Єдиний податок: збільшився ліміт доходу

Те, про що так давно говорили, нарешті відбулося: для ЄП — платників груп 1 — 3 підняли планку річного обсягу доходу (див. табл. 1).

Збільшити граничний розмір річного доходу, який дає право перебувати на єдиному податку (ЄП) у групі 2, з 1,5 до 2,5 млн грн передбачалося з 01.01.2021 р. Зараз цю норму видалили із Закону України від 20.09.2019 р. № 129-IX.

Таблиця 1. Граничний розмір річного ЄП-доходу (п. 291.4 ПКУ)

Група ЄП

Річний обсяг доходу, не більше

Було

Стало

Група 1

300 тис. грн

1 млн грн

Група 2

1,5 млн грн

5 млн грн

Група 3

5 млн грн

7 млн грн

Важливо! Хоча граничну величину ЄП-доходу збільшили посеред календарного року, вважаємо, що оновлений ліміт діє для 2020 року в цілому.

Крім того, дозволили органам місцевого самоврядування у 2020 році зменшити ставки ЄП для ФОП груп 1 і 2.

Медпільга з ПДВ

Завдяки Закону України від 17.03.2020 р. № 530-IX1 у період з 17.03.2020 р. до 17.06.2020 р. звільнялося ввезення лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання, пов’язаних з коронавірусом (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Перелік таких пільгованих товарів був затверджений постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224 (далі — Перелік № 224).

1 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 24, с. 24.

Законодавці повністю переписали цю пільгу. Як і раніше, звільнені від ПДВ усе ті ж товари (лікарські засоби, медвироби та/або медобладнання), необхідні для боротьби з коронавірусом, з Переліку № 224.

Проте тепер ПДВ-звільнення поширюється на операції з їх:

 ввезення на митну територію України

та/або

 постачання на митній території України.

Особливо зверніть увагу! Прямо заборонено застосовувати п. 198.5 і ст. 199 ПКУ при здійсненні звільнених за вимогами п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операцій. Тобто податковий кредит зберігається. Тож якщо ви свого часу придбали/імпортували згадані в Переліку № 224 товари з ПДВ, а постачаєте їх за пільгою, то нараховувати компенсуючі податкові зобов’язань з ПДВ не треба.

Також врахуйте! Медпільга з ПДВ працює з 17 березня (тобто заднім числом) не лише для імпорту, але й постачання товарів на митній території України. Тому якщо ви з цієї дати здійснили постачання і вже встигли зареєструвати податкову накладну (ПН) на оподатковувану операцію, то, ймовірно, вам треба виписати до неї зменшуючий розрахунок коригування. А замість тієї обнуленої ПН скласти пільгову ПН. Повторимо: компенсуючу ПН за п. 198.5 ПКУ не виписуємо!

Зрозуміло, що перепрограмувати РРО заднім числом не вийде. Проте, вважаємо, ПДВ-зобов’язання можна прибрати, навіть не зважаючи те, що касові чеки будуть з ПДВ.

Медпільга, про яку тут іде мова, — тимчасова. Її дія закінчиться останнім числом місяця, в якому завершиться карантин.

До уваги громадських об’єднань і благодійних організацій! За період дії медпільги операції, передбачені п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ та/або п.п. 197.1.15 ПКУ, вони не враховують у мільйонний обсяг обов’язкової ПДВ-реєстрації (п. 72 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Антивірусна благодійність

Збільшуюча різниця з п.п. 140.5.9 ПКУ.Коригування в розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку за попередній рік, у 2020 році не застосовують щодо добровільно перерахованих коштів або переданих лікарських засобів, медвиробів, медобладнання тощо на боротьбу з коронавірусом у період дії карантину (п. 511 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Адресати такої допомоги — громадські об’єднання, благодійні організації, заклади охорони здоров’я державної та/або комунальної власності2 і ціла низка інших держорганів.

2 Мова, мабуть, про заклади охорони здоров’я, які не є платниками податку на прибуток. Адже на отримувачів-прибутківців різниця з п.п. 140.5.9 не поширюється.

Різниці для закладів охорони здоров’я.Нові пп. 512 і 513 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ вводять збільшуючі і зменшуючі прибуткові коригування для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, а також для особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я. Причому такі різниці торкнуться всіх таких платників податку на прибуток — як високодохідників, так і малодохідників. Адже малодохідники можуть відмовитися лише від різниць з розд. III ПКУ. А ці встановлені його підрозд. 4 розд. ХХ. Тому антивірусні різниці доведеться застосовувати усім таким закладам охорони здоров’я та уповноваженій особі.

Так, за податкові (звітні) періоди 2020 року ці прибутківці:

 зменшують фінрезультат на суму визнаних у бухобліку доходів при отриманні в період карантину грошових коштів або товарів (лікарських засобів, медвиробів, продуктів харчування або товарів, за переліком КМУ);

 збільшують фінрезультат на суму відображених у бухобліку витрат при використанні таких отриманих коштів або товарів.

Крім того, заклади охорони здоров’я держкомвласності при безоплатному отриманні в період карантину від уповноваженої особи товарів (лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання) за податкові (звітні) періоди 2020 року:

 зменшують фінрезультат на суму визнаних бухгалтерських доходів;

 збільшують фінрезультат на бухвитрати, відображені при використанні таких товарів.

Податкова ПДФО-знижка.Благодійні кошти, перераховані (передані) в період карантину для протидії поширенню коронавірусу, включаються в податкову знижку за результатами 2020 року в повному обсязі без обмежень з п.п. 166.3.2 ПКУ (п. 11 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ).

Продовження строків оприлюднення фінзвітності

Нагадаємо, крайній строк оприлюднення фінзвітності за 2019 рік для великих підприємств — неемітентів цінних паперів (ЦП), середніх підприємств та інших фінансових установ, що належать до мікро- або малих підприємств, — до 01.06.2020 р. Для всіх інших підприємств гранична дата і того раніше — не пізніше ніж до 30.04.2020 р.

Оприлюднити свою фінзвітність підприємства повинні разом з аудиторським висновком. За порушення порядку оприлюднення посадовим особам світить чималий адмінштраф за ст. 16316 КпАП — від 17000 до 34000 грн. Детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 12, с. 9.

Зрозуміло, що в умовах дії карантину багатьом підприємствам не вдалося б вчасно впоратися з цим завданням. Розуміючи це, законодавець зсунув строки оприлюднення фінзвітності за 2019 рік (п. 12 розд. V Закону України «Про бухоблік та фінзвітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV). Тепер вони такі (див. табл. 2).

Таблиця 2. Нові строки оприлюднення фінзвітності-2019

Категорія підприємств

Строки оприлюднення

Підприємства — неемітенти ЦП

У період дії карантину або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем його завершення, але не пізніше 31.12.2020 р.

Підприємства — емітенти ЦП

Протягом строку, встановленого п. 7 розд. VII Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV*, але не пізніше 31.12.2020 р.

* Річна інформація про емітента за 2019 рік може бути розкрита до 30.04.2020 р., а після цієї дати розкривається протягом 5 робочих днівпісля проведення загальних зборів акціонерів і учасників ТОВ (про строки їх проведення див. нижче).

Плата за землю і податок на нерухомість

На жаль, платники цих податків отримали неприємний сюрприз. Замість наданого пару тижнів тому звільнення на два місяці (березень і квітень)3 законодавець вирішив звільнити їх усього на один місяць — березень. При цьому ідеологічне наповнення такого звільнення залишилося без змін.

3 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 26, с. 2, 6.

До речі, справдилося наше припущення, що з плати за землю — це пільга (код 18010593 із найсвіжішого Довідника пільг № 97/2 станом на 01.04.2020 р.), а з податку на нерухомість — ні.

Отже, у новій редакції п. 525 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ маємо, що у період з 1 по 31 березня:

— дозволяється не нараховувати та не сплачувати плату за землю (тобто як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що використовуються в господарській діяльності;

— із об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно виключено об’єкти нежитлової (!) нерухомості.

Що найперше треба зараз зробити платникам обох цих податків? Негайно припинити подання уточнюючих декларацій відповідно до попередньої редакції «земельно-нерухомого» звільнення!

Після цього трохи перевести подих — і…

…якщо ще не встигли подати уточненку,то саме час уточнитися тепер, але вже згідно з новими вимогами. Тобто з урахуванням того, що із річної суми плати за землю і податку на нерухомість вам пробачили лише один місяць — березень.

Як це зробити, ви можете дізнатися з наших попередніх публікацій (див. виноску). Однак візьміть до уваги, що читати їх треба, підставляючи усюди по тексту «березень» замість «березень-квітень». При цьому загальна методологія складання таких уточнюючих декларацій і строки їх подання не змінилися анітрохи.

…якщо вже подали уточненку за 2 місяці.Тоді привести свою звітність (чи то з плати за землю, чи то з податку на нерухомість) у відповідність із новою редакцією звільнення буде трохи складніше.

Дивіться: у першій уточнюючій декларації (назвемо її УД № 1) ви обнулили два місяці (березень-квітень), зменшивши при цьому річну суму податкового зобов’язання. Такі дії, як ви знаєте, не вимагали нарахування жодних самоштрафів. У новій же уточненці (назвемо її УД № 2) сума за березень так і залишиться нульовою, а от суму за квітень вам доведеться знов донарахувати до того рівня, що первісно значився у звітній річній декларації. Тобто порівняно з УД № 1 це означатиме нарахування податкового зобов’язання в УД № 2 до збільшення. За певних умов (якщо таке донарахування відбудеться після спливу граничного строку сплати податку за відповідний період) такі дії мають супроводжуватися самоштрафом згідно з п. 50.1 ПКУ.

Однак законодавець, мабуть, розуміючи, що уся вина за цей безлад лежить виключно на ньому, передбачив спеціальні правила:

— подати УД № 2 ви маєте не пізніше 30 квітня;

— якщо ви дотримаєтесь цього сроку, до вас не застосовуватиметься ані згаданий самоштраф4, ані штрафні санкції згідно з п. 120.2 ПКУ (хоча до чого вони тут, не зрозуміло);

4 Щоправда, його і так не повинно бути, оскільки, за великим рахунком, за квітень можна уточнитися із плати за землю без самоштрафу до 30 травня, а з податку на нерухомість — аж до 30 липня.

— сплатити ж податкове зобов’язання за квітень у повному обсязі слід за місцезнаходженням земельної ділянки/об’єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій за порушення термінів сплати.

Остання вимога, чесно кажучи, щодо податку на нерухомість звучить досить дивно, оскільки для нього не передбачено місячного звітного (податкового) періоду. І якби законодавець не крутив туди-сюди своїм звільненням, як циган сонцем, то за звичайних умов сплатити цей податок за квітень треба було б у складі авансового платежу за ІІ квартал аж до 30 липня.

Трудові зміни

Законодавець виклав у новій редакції ст. 60 КЗпП. Тепер вона називається «Гнучкий режим робочого часу». Проте начинка її не зовсім відповідає назві.

Річ у тому, що в новій ст. 60 КЗпП змішали правила і особливості запровадження: (1) гнучкого режиму робочого часу, який зазвичай встановлюється безпосередньо на робочому місці, і (2) дистанційної (надомної!) роботи, яка вивалюється за рамки гнучкого режиму.

Загалом, як в анекдоті: летять два крокодили. Один зелений, другий — на південь. Що ж, розбираємося з нашими крокодилами. ☺

Гнучкий режим.Це не нова форма організації праці, хоча раніше вона прямо і не згадувалася в КЗпП. Правовою підставою для її запровадження була ст. 13 КЗпП. А регулювалася вона Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінпраці від 04.10.2006 р. № 359.

Чи змінилося щось радикально в цій частині у зв’язку з появою «гнучко-режимної» ст. 60 КЗпП? Ні. Як і раніше, гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму праці із саморегулюванням часу початку, закінчення робочого дня. При цьому має бути дотримана денна, тижнева або встановлена на певний обліковий період (два тижні, місяць і так далі) норма тривалості робочого часу.

Організація роботи на умовах гнучкого режиму робочого часу передбачає три складових робочого часу, на які може бути розділений робочий день (зміна):

1) фіксований час — час, коли працівник обов’язково має бути присутнім на робочому місці і виконувати свої посадові обов’язки;

2) змінний час — час, протягом якого працівник на власний розсуд може починати/закінчувати робочий день (зміну) в межах установленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Дистанційна робота.Тепер її визначення можна знайти в ст. 60 КЗпП. Дистанційна (надомна) робота — це форма організації праці, при якій працівник виконує свою роботу за місцем проживання або у іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

За загальним правилом

трудовий договір про дистанційну (надомну) роботу укладається у письмовій формі

Відповідними положеннями доповнили ч. 1 ст. 24 КЗпП. АЛЕ! Якщо ви вводите дистанційну (надомну) роботу на час загрози поширення епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного або іншого характеру, то вимогу про таку роботу можна просто зафіксувати у відповідному наказі.

Укладати письмовий трудовий договір про дистанційну (надомну) роботу в цьому випадку не потрібно. Така пільга передбачена ч. 1 ст. 60 КЗпП.

За умовчанням, при дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на власний розсуд, але з дотриманням ст. 50 і 51 КЗпП5. На них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.

5 Встановлюють нормальну і скорочену тривалість робочого часу.

Водночас у трудовому договорі (а якщо він не укладався — в наказі) можна прописати норми, які зобов’язують дистанційного працівника дотримуватися режиму роботи, встановленого на підприємстві.

Карантинний простій.Законодавець встановив правила оплати простою не з вини працівника на період оголошення карантину, встановленого КМУ. Такий простій оплачуємо з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу). Відповідні зміни внесені в ч. 1 ст. 113 КЗпП.

Допомога по частковому безробіттю

Не обійшли зміни й Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість). Під нашим прицілом допомога по частковому безробіттю — кошти «безробітного» Фонду, що надаються центром зайнятості підприємству для виплати працівникам, яких вимушено перевели на неповний робочий час у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.

Що змінилось? Статтю 47 Закону про зайнятість доповнили новою підставою для отримання такої допомоги: коли скорочення виробництва пов'язане з виконанням епідзаходів, визначених місцевими органами влади.

Крім того, з'явилася нова карантинна ст. 471.

Розбираємося в нюансах надання допомоги по частковому безробіттю, якщо зупинення (скорочення) виробництва пов'язане з виконанням заходів...

...місцевих органів влади.Тепер право на отримання допомоги по частковому безробіттю виникає й у разі, коли зупинення (скорочення) виробництва і зменшення тривалості робочого часу є вимушеними, оскільки роботодавцем приймаються заходи щодо профілактики і запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевих органів влади.

Право на допомогу по частковому безробіттю матимуть усі працівники роботодавця.

...КМУ.Нова ст. 471 Закону про зайнятість регулює порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, установленим КМУ (далі — карантинні заходи).

Що нам пропонує законодавець? Допомога по частковому безробіттю надаватиметься центром зайнятості за зверненням роботодавця для виплати працівникам, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через карантинні заходи.

Хто може розраховувати на допомогу? Роботодавці з числа суб’єктів малого і середнього підприємництва за період проведення карантинних заходів за умови, що в них не було заборгованості з ЄСВ протягом 5 років, які передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Куди звертатися? До центру зайнятості за місцем реєстрації підприємства як платника ЄСВ. Строк для звернення — 30 календарних днів з дня призупинення (скорочення) виробництва.

Із собою потрібно мати: (1) заяву в довільній формі; (2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва і переліком карантинних заходів; (3) відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю (право на таку допомогу мають усі працівники, окрім пенсіонерів); (4) довідку про відсутність заборгованості з виплати зарплати і сплати ЄСВ, протягом п’яти років, які передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Допомога по частковому безробіттю надається за кожну годину, на яку було скорочено робочий час, із розрахунку 2/3 тарифних ставки (окладу),

але не більше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Це був пряник, а тепер батіг. Якщо роботодавець звільнить працівника, що отримував допомогу, протягом 6 місяців (якщо допомога виплачувалася менше 180 календарних днів — протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги) з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 (окрім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), п. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 38 КЗпП, такий роботодавець зобов’язаний повернути кошти в повному обсязі «безробітному» Фонду.

Юридичні зміни

Орендна плата.На час карантину орендар звільнений від орендної плати згідно з ч. 6 ст. 762 ЦКУ (п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Акцент робиться не на звільненні від орендної плати, а на «згідно з ч. 6 ст. 762 ЦКУ». Це звільнення не універсальне і спрацює далеко не завжди. Орендну плату можна не вносити, тільки якщо орендар не може використати майно з причин, за які він не відповідає. Наприклад, орендований об’єкт закритий за рішенням КМУ або місцевої влади. Якщо об’єкт продовжуємо використовувати, то звільнення не спрацює. Детальніше тему оренди в умовах карантину розглянемо в наступному номері.

Ціни.Збільшили адмінштрафи за порушення щодо встановлення цін (ст. 1652 КУпАП). Тепер за уперше вчинене таке порушення загрожує штраф у 1700 грн (для громадян) і 2550 грн (для посадових осіб). За повторне порушення, за яке вже притягали за ч. 1 ст. 1652 КУпАП, — 2550 грн (для громадян) і 3400 грн (для посадових осіб).

Якщо на товари протиепідпризначення або на товари, що мають істотну соціальну значущість, ціна перевищила в 1,2 рази ціну, встановлену Кабміном, то це загрожує штрафом від 3400 до 4250 грн (для громадян) і від 4250 до 5100 грн (для посадових осіб).

Накладати штрафні санкції повинна Держпродспоживслужба (ст. 2445 КУпАП). Протоколи складатимуть представники Нацполіції та Держпродспоживслужби (ст. 255 КУпАП).

Переліку товарів, що мають істотну соцзначущість, як і граничних цін, поки немає

Перелік, як і граничні ціни, затверджуватимуться Кабміном (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 26, с. 28). Чекаємо на нові постанови від Уряду.

Також у 10 разів збільшили адміністративно-господарські санкції, передбачені пп. 3 і 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI. Зокрема, за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей загрожує штраф у 17000 грн (раніше було 1700 грн). А за невиконання їх приписів — 34000 грн (раніше було 3400 грн).

Судовий процес.В адмін-, госп- і цивільному процесі дозволили брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою своїх технічних засобів.

Підтверджувати особу учасника справи доведеться за допомогою електронного підпису. Якщо такого немає, то в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією або за Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр…» від 20.11.2012 р. № 5492-VI.

У цивільному і господарському процесах суд може обмежити доступ у судове засідання осіб, що не є учасниками процесу, якщо це створюватиме загрозу життю і здоров’ю у зв’язку з карантином. У кримінальному процесі подібне рішення може прийняти слідчий суддя або суд.

Загальні збори.Подовжуються строки для щорічних зборів ТОВ і АТ.

Нагадаємо: ТОВ має збиратися на річні загальні збори протягом 6 місяців, що йдуть за звітним роком (ст. 31 Закону України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII), а АТ — не пізніше за 30 квітня року, що йде за звітним (ч. 2 ст. 32 Закону України від 17.09.2008 р. № 514-VI).

Тепер же у АТ і ТОВ на це є 3 місяці після закінчення карантину. Втім, учасники ТОВ зазвичай не сильно морочаться зі строками річних загальних зборів.

Також змістили строки розкриття інформації емітентами цінних паперів (5 днів після загальних зборів).

Крім того, протягом 3 місяців після закінчення карантину можуть провести річні загальні збори члени кредитних спілок (п. 5 розд. IX Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-III). Їм дозволили також проводити збори дистанційно.

Для цього Нацкомфінпослуг має розробити спеціальний тимчасовий порядок.

Ті ж 3 місяці встановлені для річних загальних зборів корпоративного фонду (п. 16 розд. IX Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 р. № 5080-VI). Для них НКЦПФР розробить свій тимчасовий порядок проведення дистанційних загальних зборів.

Строки.Призупинень і продовжень досить багато. Ми назвемо зміни, на наш погляд, за найважливішими строками.

До 31.05.2020 р. зупиняється перебіг строків для:

— процедур оскарження (ст. 56 ПКУ), у тому числі подання податкових скарг, а також ЄСВ-скарг, які надійшли/надійдуть до 31.05.2020 р. та/або які не розглянуті станом на 18.05.2020 р. Зобов’язання не вважатимуться узгодженими;

— надання письмових індивідуальних податкових консультацій;

— надання відповідей на запити податківців (окрім тих, що стосуються бюджетного відшкодування ПДВ), які потраплять платникам до 31.05.2020 р.

Податкові строки поновляться з 01.06.2020 р. з урахуванням періоду, який пройшов до 31.05.2020 р.

Також під час карантину зупиняються:

— строки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання госпзобов’язань (ч. 6 ст. 232 ГКУ);

— гарантійні строки і строки пред’явлення претензій щодо якості товару (ст. 269 ГКУ).

Подовжуються на період дії карантину строки:

— загальної і спеціальної позовної давності (ст. 257, 258, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ);

— подання позовів роботодавцями і працівниками (ст. 233 КЗпП);

— подання всіляких заяв та інші судово-процесуальні строки за КАСУ, у тому числі строки звернення до адмінсуду за ст. 122 КАСУ (новий п. 3 розд. VI), ГПКУ (новий п. 4 розд. Х), ЦПКУ (новий п. 3 розд. ХІІ).

Кредитування.На період протикоронавірусних заходів банкам заборонили підвищувати процентну ставку за кредитними договорами.

А ось послаблення для споживчих кредитів поширюються тепер на договори, укладені як до, так і після 17.06.2020 р. (дата набуття чинності «споживкредитним» Законом України від 15.11.2016 р. № 1734-VIII).

Нагадаємо: з 18.03.2020 р. цей Закон передбачає, що за прострочення повернення споживчого кредиту в період з 1 по 30 березня 2020 року споживач звільняється від відповідальності. Збільшення відсотків за цей же період забороняється.

Але сам Закон поширюється тільки на договори, укладені після 17.06.2020 р. Тобто формально і послаблення мало б працювати тільки для цих угод. Тепер такої проблеми немає.

Інше

Лічильники.Перенесли набуття чинності ст. 233 ПКУ (про автоматичне зіставлення фіскалами показань лічильників, установлених на акцизних складах) з 1 квітня на 1 липня. Відповідно на 3-й квартал перенесли тестовий режим автоматичного звіряння показань лічильників. Проте штрафи за ст. 1281 ПКУ не перенесені, і з 1 квітня усі вони застосовуються!

Тимчасово переміщені особи.На період карантину, а також протягом 30 днів з дня його припинення заборонено проводити перевірки за місцезнаходженням таких осіб. Призначення (відновлення) виплат відбуватиметься без акта обстеження матеріально-побутових умов.

Усі соцвиплати, призначені до карантину, продовжують виплачувати.

Ізоляція фізичних осіб.Громадяни, які повертаються в Україну з країн, де виявлений коронавірус, зобов’язані виконувати обмежувальні заходи, у тому числі щодо перебування в ізоляції на визначений уповноваженими органами строк. До фізичних осіб можуть застосовуватися обмежувальні заходи.

За порушення цих вимог особи нестимуть відповідальність. Йдеться, зокрема, про ст. 443 КУпАП (детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 24, с. 24).

Допомога малозабезпеченим.Малозабезпеченим сім’ям продовжуватимуть перераховувати виплати, призначені до карантину, без подання необхідних документів.

А ось перерахунок здійснять за заявою і документами вже після закінчення строку карантину.

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2020, № 28:

 

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

 

Коментарі
  • Наталья
07.04.20 20:45

Отчет по льготам отменили , как и где показать льготу по налогу на землю за март ?
Для льготы по НДС есть специальное приложение к Декларации , а как быть с землей ?

Відповісти
  • Наталья
08.04.20 03:51

Прошу прощение , как показать льготу по налогу на землю я уже разобралась , в Разделе 1
Но у меня аренда земли и в Разделе 2 в таблице нет колонок для льготы . Льгота
с кодом 18010593 распространяется и на налог и на аренду ,но как показать ее по аренде ?????
Может кто разобрался , подскажите .

Відповісти
  • Татьяна
08.04.20 12:39

В журнале налоги и учет № 26  приведен образец заполнения и очень подробное объяснение по заполнению декларации.
АРЕНДА ЗЕМЛИ. годовикам-через механизм  самоисправления ошибок.
стр.12 за 11 м-в, выключив автоматический расчет.
Уточняющий.  до 30.04.2020 без каких либо самоштрафов или пени.
Льготы по аренде земли нет в НКУ, ни в декларации.

Відповісти
фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
114461 323
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам