Єдиний рахунок для сплати податків: як заповнити розрахунковий документ?

По суті, можливі два варіанти заповнення розрахункового документа для сплати на ЄР:

1. Без конкретизації одержувача.

2. З конкретизацією одержувача (одержувачів). При цьому можна оформляти окремий розрахунковий документ на кожного окремого одержувача або один розрахунковий документ на кількох одержувачів.

Розрахунковий документ без конкретизації одержувача. У цьому випадку платник, по суті, просто перераховує кошти на ЄР «загальною» сумою без конкретизації, який платіж він сплачує. Аналізуючи те, чим керуються податківці при формуванні Реєстру платежів з ЄР (див. Першу частину статті), можна прийти до висновку, що без конкретизації одержувача розрахунковий документ можна заповнювати, якщо:

1) відбувається сплата грошових зобов'язань за вже поданими деклараціями (т. б. за зобов'язаннями, терміни сплати яких наступають після подання декларації). Це п'ята черга. У цьому випадку податківці зможуть сформувати Реєстр платежів, керуючись даними декларації / розрахунків. По суті, після того, як платник податків подав декларацію, податківці граничним терміном подання декларації в картці платника проводять нарахування платежів. І після того, як настали терміни сплати зобов'язань за декларацією, самі можуть визначити, які платежі включати до Реєстру на списання коштів в ЄР.

При цьому будуть керуватися таким підходом: першими будуть включатися до Реєстру ті платежі, за якими першими наступають граничні терміни сплати. А якщо граничні терміни сплати припадають на один і той же день, то черговість платежів буде визначатися хронологією надходження податкових декларацій / розрахунків;

2) сплачується податковий борг. При сплаті податкового боргу в розрахунковому документі для сплати на ЄР годі й конкретизувати призначення платежу / одержувача (т. б. можна не вказувати конкретно, за яким податком ви погашаєте податковий борг). І навіть якщо ви це конкретизуєте - нічого це не змінить. Адже податківці будуть слідувати чергзі списання, яка визначена в п. 35¹.6 ПКУ, - виходячи з черговості виникнення податкового боргу;

3) сплачується недоїмка з ЄСВ. У цьому випадку теж можна обійтися розрахунковим документом без конкретизації платежу. Так само, як і за податковим боргом, незалежно від того, що зазначено в розрахунковому документі, податківці «автоматом» визначать суми, що надійшли на ЄР для погашення недоїмки з ЄСВ (стаття «Єдиний рахунок для сплати податків: як заповнити розрахунковий документ?»).

Ми вже і чекати його перестали. А він таки з'явився. Наказ Мінфіну, що «склеює» життя «до» і «після». У сенсі до і після переходу на використання нової об'єднаної ПДФО / ВЗ / ЄП / ЕСВ- звітності. А це означає, що вже можна розставити хоча б частину крапок над «і» в цьому заплутаному питанні (стаття «До коли «живе» стара ЄСВ-звітність: відповіді від Мінфіну»).

20%, 7%, 0%, звільнення, не об'єкт ... Чогось не вистачає. Точно. Ще однієї ПДВ-ставки. Блокування підписання Закону № 1115-IX ні до чого не призвело. І тепер ми маємо ще одну ставку ПДВ 14% - для імпорту і поставки окремих видів сільськогосподарської продукції. Але як бути з реалізацією цього нововведення? (Стаття «Сільгоспставці ПДВ 14% - бути!»).

Залишилися питання по 9 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!

Сергій Томашпольский, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".