10.05.14
Друкувати
Анализ налоговых рисков относительно отсутствия товарно-транспортной накладной
Напевно, кожен бухгалтер на своєму досвіді мав змогу переконатися, що товарно-транспортна накладна завжди привертала підвищену увагу контролюючих органів. Чи правомірно податківці вважають, що відсутність ТТН не дає права на формування витрат та податкового кредиту? Наявність численної судової практики з даного питання свідчить про можливі податкові ризики при проведенні перевірки.
Базовою нормою, якою керуються контролюючі органи під час перевірок та на підставі якої складають податкові повідомлення-рішення щодо відсутності товарно-транспортної накладної (ТТН), є положення Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, наказ Мінтрансу від 14.10.97 № 363 (зі змінами та доповненнями), де ТТН – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Наказом Міністерства інфраструктури №983 від 05.12.13р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції №2197/24729 від 25.12.13р.) внесено зміни до Наказу №363, зокрема додатком 7 затверджено форму ТТН.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено Постановою КМУ від 25 лютого 2009 р. N 207, згідно з яким необхідно розрізняти перевезення на договірних засадах та перевезення для власних потреб. Щодо документів на вантаж, то при перевезеннях вантажу на договірних засадах потрібна ТТН, а для власних потреб – накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.
В переважній більшості проаналізованих судових справ суд підтримує позицію щодо необов’язковості складання ТТН, якщо перевезення здійснювалось власним транспортом, тобто без залучення перевізника. При здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ (видаткова накладна), використання якого може здійснюватися як поряд з ТТН, так і без неї.
Поширеною є практика контролюючого органу складати акти перевірок з посиланням на нікчемність (безтоварність) правочинів на підставі відсутності (дефектності) ТТН і відповідно складати податкові повідомлення-рішення про завищення підприємством податкового кредиту та витрат за такими операціями. Як правило, відсутність (дефектність) ТТН не є самостійною підставою для складання податкового повідомлення рішення, а виступає додатковим аргументом в сукупності з іншими доказами щодо правочину, що на думку податкового органу не спричинив реальні юридичні наслідки. Такими іншими ознаками нікчемності (безтоварності) правочину за припущенням контролюючого органу можуть виступати:
• відсутність первинних документів, що дають змогу ідентифікувати товар;
• визнання фіктивною діяльність контрагента або всіх контрагентів по ланцюгу постачання (транзитер, податкова яма);
• відсутність у контрагента наявних виробничих потужностей, основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарської операції;
• відсутність факту декларування контрагентом зобов’язань по операції;
• відсутність за місцезнаходженням контрагента;
• відкрито кримінальне провадження щодо посадових осіб контрагента.
Суди критично оцінюють аргументи контролюючого органу про нікчемніcть (безтоварність) операцій на підставі відсутності (дефектності) ТТН. Наявність у контролюючого органу претензій до заповнення ТТН не позбавляє господарську операцію її реального змісту, з урахуванням наявних податкової та видаткової накладних, прибуткових ордерів та документу, що засвідчує оплату за придбаний товар, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ.
Слід додати, що на нашу думку ТТН не можна вважати первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів, а є документом, що засвідчує факт перевезення.
Така думка узгоджується з позицією ВАСУ, де Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту. При цьому ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Разом з цим, зустрічаються поодинокі судові рішення щодо обов’язковості складання ТТН (при перевезенні для власних потреб і на договірних засадах), оскільки ТТН є одним з основних первинних документів, який підтверджує рух товару та засвідчує факт його постачання від продавця до покупця, а також передачу та отримання ТМЦ. Такі судові рішення, де підтверджується нікчемність (безтоварність) операцій, базуються на сукупності доказів, тобто не лише на відсутності ТТН.
З численної судової практики можливо зробити висновок, що хоча суди переважно й підтримують позицію підприємств щодо реальності здійснення операцій навіть при відсутності (дефектності) ТТН (при наявності інших первинних документів), але контролюючі органи під час проведення перевірок масово посилаються на її відсутність (дефектність), як одну з ключових підстав для визнання правочину нікчемним (безтоварним) в сукупності з іншими доказами, які не залежать від діяльності підприємств, а залежать від діяльності їх контрагентів.
З огляду на наведене, наявність ТТН хоч і не є ключовим доказом здійснення операції, але є важливим аргументом для захисту від фіскально налаштованих податківців як під час перевірки, так і в судовому спорі.
Базовою нормою, якою керуються контролюючі органи під час перевірок та на підставі якої складають податкові повідомлення-рішення щодо відсутності товарно-транспортної накладної (ТТН), є положення Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, наказ Мінтрансу від 14.10.97 № 363 (зі змінами та доповненнями), де ТТН – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Наказом Міністерства інфраструктури №983 від 05.12.13р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції №2197/24729 від 25.12.13р.) внесено зміни до Наказу №363, зокрема додатком 7 затверджено форму ТТН.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено Постановою КМУ від 25 лютого 2009 р. N 207, згідно з яким необхідно розрізняти перевезення на договірних засадах та перевезення для власних потреб. Щодо документів на вантаж, то при перевезеннях вантажу на договірних засадах потрібна ТТН, а для власних потреб – накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.
В переважній більшості проаналізованих судових справ суд підтримує позицію щодо необов’язковості складання ТТН, якщо перевезення здійснювалось власним транспортом, тобто без залучення перевізника. При здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ (видаткова накладна), використання якого може здійснюватися як поряд з ТТН, так і без неї.
Поширеною є практика контролюючого органу складати акти перевірок з посиланням на нікчемність (безтоварність) правочинів на підставі відсутності (дефектності) ТТН і відповідно складати податкові повідомлення-рішення про завищення підприємством податкового кредиту та витрат за такими операціями. Як правило, відсутність (дефектність) ТТН не є самостійною підставою для складання податкового повідомлення рішення, а виступає додатковим аргументом в сукупності з іншими доказами щодо правочину, що на думку податкового органу не спричинив реальні юридичні наслідки. Такими іншими ознаками нікчемності (безтоварності) правочину за припущенням контролюючого органу можуть виступати:
• відсутність первинних документів, що дають змогу ідентифікувати товар;
• визнання фіктивною діяльність контрагента або всіх контрагентів по ланцюгу постачання (транзитер, податкова яма);
• відсутність у контрагента наявних виробничих потужностей, основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарської операції;
• відсутність факту декларування контрагентом зобов’язань по операції;
• відсутність за місцезнаходженням контрагента;
• відкрито кримінальне провадження щодо посадових осіб контрагента.
Суди критично оцінюють аргументи контролюючого органу про нікчемніcть (безтоварність) операцій на підставі відсутності (дефектності) ТТН. Наявність у контролюючого органу претензій до заповнення ТТН не позбавляє господарську операцію її реального змісту, з урахуванням наявних податкової та видаткової накладних, прибуткових ордерів та документу, що засвідчує оплату за придбаний товар, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ.
Слід додати, що на нашу думку ТТН не можна вважати первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів, а є документом, що засвідчує факт перевезення.
Така думка узгоджується з позицією ВАСУ, де Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту. При цьому ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Разом з цим, зустрічаються поодинокі судові рішення щодо обов’язковості складання ТТН (при перевезенні для власних потреб і на договірних засадах), оскільки ТТН є одним з основних первинних документів, який підтверджує рух товару та засвідчує факт його постачання від продавця до покупця, а також передачу та отримання ТМЦ. Такі судові рішення, де підтверджується нікчемність (безтоварність) операцій, базуються на сукупності доказів, тобто не лише на відсутності ТТН.
З численної судової практики можливо зробити висновок, що хоча суди переважно й підтримують позицію підприємств щодо реальності здійснення операцій навіть при відсутності (дефектності) ТТН (при наявності інших первинних документів), але контролюючі органи під час проведення перевірок масово посилаються на її відсутність (дефектність), як одну з ключових підстав для визнання правочину нікчемним (безтоварним) в сукупності з іншими доказами, які не залежать від діяльності підприємств, а залежать від діяльності їх контрагентів.
З огляду на наведене, наявність ТТН хоч і не є ключовим доказом здійснення операції, але є важливим аргументом для захисту від фіскально налаштованих податківців як під час перевірки, так і в судовому спорі.
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
